Українські традиції. Отсутствует
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Українські традиції - Отсутствует страница 27

СКАЧАТЬ Сурожі бо святою бути над нами т…а… ідемо там, де бачимо землі горяні…о…а лукоморія, а й то все як день до богів дивимось, які єсть світ, що його звемо Перун, Дажбо, Хора, Яр і інші імена с… яко співаємо славу богам а живемо милостю божеською, доки життя се гонзімо. Сурожа б'є ворогів наших, які суть на темі зміями повзучими і грозящі суть нам болями, маомарою і кінцем життя. Всячеськім явити богу сильному і бити тему мечем молніїм, і та іздохне. Суря світить на неї, і до неї і бачимо всечисто її… а найперше слава сурі устлу діду є той, що не злая зящі…

      Із тої темі з'явилося зле племено Дасуво, і те зле племено на пращурі наші натекло й налізло, і є многії угощені і уморені. А той Орій старотець рече: «Ідемо до землі тої, де у ній є наші братичі, убивають тобото старотців, убивають тобото корови і часто з верші скотину нашу крадуть, а дітей б'ють». І тобото старотець сказав, а ходімо до іншої землі, яка тече медом і молоком, а єсь та земля та…іоещаху. Всі синове три од Орію були ті: Кий, Пащек і Горовато, звідки три славні племени вийшли, бо ж синове були хоробрії водчі дружинам. І так ото сівши на комонія, вирушили д…і, а за ними їдуть дружини молодечі, скоти, корови, повози, бищі…н…е… а овцѣща ті, дітки старотцями стережені, щоб марою не зблудили. Так ішли до полудня до моря, мечами поражаючи ворогів, ішли до гір великих, до низин трав'янистих, де були ті злаками многими, там оселились. Се Кій, що був строячим Ківу, та то була стол руський… (текст зруйнований) …кр вѣстіоі щатої і оход… ом… н (?) тії нехтували злом, а йшли, куди Орій казав… кревні єсьва… а кров наша просто рече, що єсьми русичі, не слухайте ворогів, які кажуть, що не есте доблія, от Отця Орія ідемо, а т… (текст зруйнований).

      5А. У подробицях зачати нам о тих подіях скажемо так десь літ до Діра за тисяча п'ятсот ішли предки наші до гір Карпатських і там осілися і жили кладно. Тобо роди собі правилися од отців родів, а старшим родом Щеко, одоріян той бувши. Паркун бо нам благоволив, бо тим тримаємось, і так оце бувши жили п'ятсот літ, а там одійшли до сходу сонця і прийшли до Непри. Та бо ріка єсь до моря текла, а до полуночі оселились на ній, а це іменоване Непрі Прип'яте, якобо вутце сен… (ряд літер знищено)… там осівшися п'ятсот літ і вічами правилися і так богами хранимі од многих так званих язенців. Ілмерів було багато там осідичів огнищан. А потім скотину розводили в степах, і там богами хранимі могли, як кажуть, віддихнути і придбати много золота і багато жили.

      5Б. Ції ж то язенці повернулися до полудня і самоне-хаяли (залишили) нас і також пішли на ведення скоту і говадів своїх. І віщої тут птиці зграї многі зліталися до них, а ті то галища й вороння од їжі літали, а було їжі багато в степах, бо ті племена костобці налізали, а з того одкривались рани многії і кров лилася. Тут раптом голови сікли ворогам своїм, а тії суть воронам їжа. І також вітри свистіли в степах і бори гуділи до полуночі, непокоячи нас. Була тут січа велика, язенців і костобців вибивати зі злих утечиць (убіжиш?) і злодіїв говяд наших. І так була боротьба тая двісті СКАЧАТЬ