Українські традиції. Отсутствует

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ була п'ятсот літ, не скінчилася скоро, і стало нам тягла хозарського… бо поки русичі сперечалися, вороги на них налізли многі… вну котрий не був самотен з друзями многими і був утщ…

      4А. почесно жив у труді… а то був у степу болярин Скотень… Тії бо не підлеглі до хозяр були іронці… од Іроні помочі просить а тії… камоньства досилають і були… хозари о тім речен… інші бояри осталися під хозарами… а деякі доліз… до града Ківо… там осілися… Ті… ж русичі, які не воліли під хозарами, ішли до Скотеня… Так Русь тирлувалася коло Іронщі, нехаючи вікове наше, одерень не беручі і так оставили русам життя руське… Хозяри брали до Ра оту свою дерень і дітки, і жони, велика біда була… а… творячі зл… ото було Годь грабуючи налізла на Русь…

      а… коло Скотеня… тії розмістилися і пращури наші вирушили на них тоді комоньства іронські утрочі і розбили Годь. Розтрощені були годьці і втікли з поля… то бо кров борша лилася, червона земля була… перунами розтрощила Русь землю Годську, а мечами знищила всякого і землю їх вимісила і до своєї приточила… А тут бо хозари зайняли нас, віча стратили і налазили на нас. І тут бо руси кинулися до бою, як леви, і сказали: «Пропадемо, якщо Перун до нас не дба». І то їм поміг. І Годь була поражена і хозари. Перші так, що усі праху… бувши перші розтрощені, і Русь зітхнула до них і сказала: «А що, ще будете?» Хозяри бо утікли до Волги од Дону і Донця… там сором мали, а то розбіглися вої їхні, покидавши на землю мечі свої і тікаючи куди очі. Того разу Годь змістилася і одійшла до полуночі і там із гмизами пішла далі. Русь бо устрімилася до сеї землі взятої до руської крові в руки свої підуторчі і сказала: «Прийшла бо милостинища божеська, хвалимо Дажьба нашого і Перуна… що були з нами». І так перше заспівали славу богам на землі, яку вони звали Руськолунь та і земля, а тому потрудилися багато, абисьте утворитися землі нашій… і хозярі були до землі потяті і наколікі… Лдзі Руськолунь бояте утѣрдін… годі.

      4Б. Многі ямщики ішли з ними також потруждаючись од тих, а були ті волені зуровені о пращурі п… а Влесо бо научив тії землю орати і зерно сіяти. Так бо шукали тії пращурі огнищанами стати і бути землетрудичами, речемо бо як говориться в нашій землі, а не як греки, жадящіся з руського народу обростити… пулгарщі починять… і… інші нуже свої скорощиша свої у полях злачних. А знаряддя ті мали од своїх староотців од роду до роду, так ото правились. За десять віків забули отеє своє і так роди жили окремими племенами, ті…езиват, ті поляни…о… свередзі і деревляни. Тож бо суть усі русичі од Русь-колуні, маючи те поділення яко сумне єсь, а з того прийде на Русь усобиця, а в другім тисячеліттю підпала розділу, а бувши самотні стали одерень чужім робити… Так найперше Годі, якато кріпше удержувана, а по-друге, хозяринам, як тії об'явилися каганом… а то нерадінням нашим… ко… а то нерадінням нашим… ва…т… по-перше…істою гостями на Русі… спочатку були велерічиві, а потім стали злі ті, а русичі утлущити стали… як стати, куди підемо од них, де життя вільне знайдемо, єсьми дуже сіри, а рука божеська од СКАЧАТЬ