Quo vadis. Генрик Сенкевич
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Quo vadis - Генрик Сенкевич страница 62
107
Але я не бажаю зазнати ні долі Руфина… – мається на увазі римський вершник Вініцій Руфин, вигнаний 61 р. за підробку заповіту.
108
Тримальхіон – персонаж із «Сатирикону» Петронія, тип самозакоханого багатія.
109
«Здрастуй!» (Лат.)
110
Атрієнсіс – раб, доглядач дому, каштелян.
111
Веларій – раб, який розсуває завіси.
112
Табліній – галерея, крита тераса.
113
Орфей – у грецькій міфології знаменитий співець і музикант, магічне мистецтво якого полонило навіть тварин і рослини.
114
Пренеста – стародавнє місто Лація за 30 км на південь від Рима.
115
Прохідний Дім – назва палацу Нерона на Палатині та Есквіліні до пожежі 64 p., після відновлення – золотий палац. Цей палац відзначався величезними розмірами і подібним був скоріше до невеликого міста.
116
Перистиль – внутрішній двір, обнесений колонадою.
117
Доміна – пані (лат.)
118
Навсікая – у грецькій міфології донька царя феаків Алкіноя, що надала допомогу Одіссею, викинутому бурею на острів феаків.
119
Анакреонт (2-га пол. VI ст. до н. е.) – грецький ліричний поет, для творчості якого характерні теми кохання та веселого застілля.
120
Горацій Флакк Квінт (65—8 до н. е.) – видатний римський поет.
121
Береніка – сестра юдейського царя Ірода Агриппи II, коханка Тита.
122
Лібітина – римська богиня мертвих, смерті й поховання.
123
Корнут Луцій Антей – філософ-стоїк, вільновідпущеник Сенеки, вчитель поетів Лукана та Персія; вигнаний Нероном 68 p.
124
…тіні Ксенофана, Парменіда, Зенона… котрі в кіммерійському краю нудьгують… – Ксенофан (бл. 570—475 до н. е.) із Колофона (місто на західному узбережжі Малої Азії), Парменід (бл. 540—480 до н. е.) і Зенон (бл. 490—430 до н. е.) – представники т. зв. Елейської школи давньогрецької філософії. Елеати вважали, що істина досяжна не чуттєвим шляхом, а лише за допомогою розуму; їхня відправна настанова полягала в утвердженні тотожності мислимого й сущого.
125
Кіммерійський край – за уявленнями стародавніх людей, область на краю світу, де у вічній темряві живе казковий народ кіммерійці.
126
«Рожевоперста Аврора» – епітет богині зорі Еос (римської Аврори); часто трапляється СКАЧАТЬ