Без козиря (збірник). Петро Панч

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ в загоні й допитувався слідчий. Знало про це лише кілька чоловік у камері. Він стиснув кулаки й кинувся до Попсуя, але між ними став Троян:

      – Чекай, Косов. Винюхав, значить?

      – Не ваша справа! Я не бажаю з вами балакати, я, я… – і він затарабанив у двері.

      Але в очко визвірився вартовий і загрозливо гаркнув:

      – Відійди, шпана!

      – Як він зразу його впізнав! – зареготав Карбований.

      Того ж вечора Попсуя викликали на допит. За півгодини він повернувся, і, намагаючись нікому не дивитися в очі, зібрав свої речі, і, навіть ні з ким не попрощавшись, пішов. Серед ночі викликали слюсаря Косова. Назад він уже не повернувся. В камері не спали до самого ранку. Троян ходив зосереджений, з міцно стиснутими губами, а коли побачив, що всі перейнялись якимось страхом, з докором сказав:

      – Без жертв, товариші, не обійдемось. На те боротьба. Тепер самі побачили, як попсуї продають революцію. Ідіть-но сюди, будемо газету читати, а потім скажу, як вона потрапила до нас.

      Розгорнувши газету, Троян вдоволено вигукнув:

      – Ну от, я ж казав, що народ не буде ходити в німецькому ярмі. Забастували залізничники! Це ж яка допомога селянам! Німці тепер не зможуть вивозити хліб, перекидати війська для придушення повстань. От вам, товариші, плоди нашої агітації. А тепер ще треба, щоб шахти стали. Чуєте, товариші шахтарі? Та проти такої сили не те що триста тисяч окупантів, а й удвоє більше нічого не вдіють! Навіть коли й зламають страйк залізничників, усе одно паровози без вугілля не поїдуть. А не поїдуть паровози – не вивезуть хліба, лісу, руди. От як одне за друге чіпляється.

      А через кілька днів по тому в камері з'явилися і залізничники. Один був машиніст, другий – слюсар із депо, а третій – мастильник. Їх зустріли як героїв.

      – Держитесь, товариші?

      – Забастовка росте?

      – Всі вже залізниці України стали! – сказав машиніст.

      – Ура! ура! – закричали в'язні.

      – Качати залізничників!

      Дехто взявся за машиніста, але він болісно крякнув і сказав:

      – Мене вже і без вас покачали гайдамаки, аж дихнути не можу.

      – Дома взяли, чи як?

      – Облаву на Чечелівці зробили. Більше тисячі робітників затримали. А в німецького офіцера і список уже був. Декого провели під конвоєм до паровозів, а нас оце сюди.

      – Ми тут довго не засидимось, – вставив мастильник, – нашого брата в концентраційні табори відсилають, аж у Білу на Підляшші.

      – Що ще нового на волі? – спитав Байда.

      – Де та воля, товаришу? Вся Україна тепер стала тюрмою. А ви чи не шахтар, бува?

      – Вгадав!

      – Ну то вам цікаво почути: по всьому Донбасу й Криворіжжю забастовки почались.

      – Неначе підслухали тебе, товаришу Троян! – з захопленням вигукнув Карбований.

      – Бо один центр керує, – відказав Троян. – Товариш Ленін думає СКАЧАТЬ