Рожева Миша. Віктор Єрофєєв

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ пролунало. Мені здається, на Дні говорили на різних мовах, як у старому Вавилоні, але завжди був російський переклад, який звучав одночасно з іншими мовами.

      Ми подивилися під ноги. Це була незвичайного виду жаба, яка сиділа на великому зеленому листі. На аркуші великими літерами було написано:

МИТНИЦЯ ЦАР-ДНА

      – Здрастуйте, Сумаранська Піпа! – ввічливо посміхнувся Матіас.

      – Самі здрастуйте! – накинулася на нього Піпа. – Ви хто? Живі чи мертві?

      – Ми – змішана компанія, – подумавши, сказав Матіас.

      – Живчики направо, мертві наліво, – скомандувала Сумаранська Піпа.

      – Ми – одна делегація, – заперечив Матіас. – Приїхали на позачерговий з’їзд привидів. Я вже був тут один раз на з’їзді. Дуже такий був приємний з’їзд!

      – Позачерговий з’їзд буде тільки в позаминулому році, – недовірливо примружилася Піпа.

      – Ви не помилились? – сказала я. – Може, в майбутньому році?

      – Мовчи, живчику! – презирливо сказала Піпа. – Багато ти розумієш!

      – У них тут час іде ривками, – сказав Матіас. – То вперед, то назад…

      – Це і є вічність, – підтакнув вертолітник. – Ми входимо до складу оргкомітету з підготовки позачергового з’їзду! – усміхнувся він Піпі.

      – З вами, привидами, все ясно, – сказала Піпа. – А з живими ні. – Вона уважно подивилася на мене, Клопа, Маринку і Діану. – Вони – ваш корм?

      – Ну, корм – не корм… – зніяковів Матіас.

      – Але з’їзд вимагає жертв. Людських жертв, – випалив Едвард.

      – Проходьте! Тільки майте на увазі, що вашим жертвам назад ходу немає! Зрозуміло?

      Матіас і Едвард забарилися з відповіддю. Тоді Жаба-Прикордонниця звернулася до мене:

      – Ви їхні жертви?

      – Якщо чесно, – зізналася я, – ми – жертви нещасного випадку!

      – Нічого дивного. Тут усі такі, – сказала Піпа. – Життя саме по собі – нещасний випадок!

      – Неправда! – вирвалося у Клопа.

      – Життя прекрасне, – вставила Маринка.

      – Не кажіть банальностей, – строго сказала Піпа. – Нам із Дна видніше!

      – Не будемо сперечатися, – поспішив утрутитися в розмову Матіас. – Наш з’їзд привидів обговорить і це питання.

      – Живі, мета вашої поїздки!

      – Я повинна зустрітися з Підводним Королем, – сказала я.

      – Даремні сподівання! – вигукнула Піпа. – Щоб зустрітися з Королем, наші громадяни простоюють біля воріт палацу по тричотири роки. Крім того, до палацу нікого не пускають!

      – Як же так? – не зрозуміла я.

      – Дуже просто. Вони постоять-постоять три-чотири роки, а потім розходяться по домівках.

      – Ми хочемо визволити наших батьків із Дна, – зізнався Клоп.

      – Визволити? Я тобі визволю! – загарчала на нього Піпа, збільшуючись у розмірах від сказу. – Заборонено законом. Звідси ніхто не повертається без дозволу Короля. А з Королем зустрічей не буває. Отже, нічого СКАЧАТЬ