Орлі, син Орлика. Тимур Литовченко
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Орлі, син Орлика - Тимур Литовченко страница 14

СКАЧАТЬ вул. Оленячий брід,

      ставка військового губернатора французів графа

      Teaде Тораса де Прованса

      – У мене добра новина з Московії, маршале.

      – Справді, генерале?..

      – Так, наш друг Ле-Клерк надіслав важливу звісточку.

      Де Брольї одразу пожвавішав:

      – Нумо, нумо, цікаво! І про що ж він пише?

      – Про своє підвищення.

      – Тобто?..

      Ліва брова маршала запитально вигнулася.

      – Він уже більше не є особистим лікарем його світлості Кирила Розумовського.

      – Он як? Ким же він став – може, управителем маєтку Розумовського?..

      – Вище беріть, маршале!

      – Вище?.. Що маєте на увазі, де Лазіскі? Поясніть, прошу.

      Генерал аж просяяв, потім простягнув маршалові один з «рецептів», три тижні тому переданий Ле-Клерком лагідній аптекарці, й мовив урочисто:

      – За рекомендацією його світлості месьє Розумовського, наш агент Ніколя-Габріель Ле-Клерк став особистим лікарем Її Імператорської Величності Єлизавети Петрівни.

      – Що-о-о?!

      Втім, шифровка була у нього в руках. Перегнувши «рецепт» навпіл так, що латинські слова лишилися на лівій частині, а на правій – тільки стовпчик чисел, де Брольї уважно пробіг по ньому очима. За багато років роботи у таємному кабінеті Луї XV «Секрет короля» маршал вивчив шифр майже напам'ять, тому читав різноманітні числа, немовби звичайнісінькі слова. Ось попереду зазначено особистий номер адресата шифровки – «1265», що означає «його світлість граф Орлі». Далі – за текстом…

      Дочитавши до кінця, де Брольї тільки підборіддя потер. Годі й сумніватися, так воно і є: агент повідомив про своє нове призначення та подавав коротку інформацію про військові плани росіян на найближчі місяці. Ось тільки тут незрозуміло… Причому саме там, де йдеться про запланований улітку наступ! А це ж найцікавіше…

      – Люб'язний мій графе, підкажіть, будь ласка, що означають ці два довжелезні числа?

      – Хіба ж ви не бачите, що обидва починаються з нуля?

      – А-а-а, так-так…

      – У такому разі потрібно скористатися латинською частиною рецепта.

      Де Брольї розігнув папірець і відповідно до вказівок генерала почав відраховувати слова, вибирати з них літери та складати у назву населеного пункту:

      – К-у-н-е-р-с-д-о-р-ф… Кунерсдорф?

      – Так, маршале, йдеться саме про Кунерсдорф.[2]

      – Дякую, генерале!

      – Прошу пана…

      – Отже, влітку росіяни та австрійці планують наступ у напрямі Кунерсдорфа?

      – Саме так.

      – Але в той же час ваш агент повідомляє, що його світлість месьє Салтиков не має наміру ризикувати російською армією заради успіхів австрійців?

      – Так, маршале.

СКАЧАТЬ



<p>2</p>

1 серпня 1759 року під Кунерсдорфом прусська армія (близько половини від загальної чисельності війська короля Фрідріха Великого) була вщент розгромлена росіянами та австрійцями, сам Фрідріх ледве уникнув полону (див. Хронологічну таблицю).