California Man. Володимир Худенко
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу California Man - Володимир Худенко страница 8
Название: California Man
Автор: Володимир Худенко
Издательство: Мультимедийное издательство Стрельбицкого
Жанр: Приключения: прочее
isbn: 9780890004494
isbn:
– Перестань.
Той самий з акцентом, понуро:
– Так. Вилитий Техаський Бешкетун.
Мовчанка і скрип якийсь, дзенькіт, тоді знову голос з акцентом, розбито:
– Я не хотів її туди пускати.
Крістен не витримала і обережно зазирнула на кухню. Там за столом сиділа Лузам, а навпроти – Кайл, а поміж ними, спиною до Крістен, сидів цілий китайський генерал планетарного спецназу в парадній формі з аксельбантами. Широкий, міцно збитий чоловік, коротко стрижений і посивілий. Перед трійцею висилась напівпорожня пляшка із сяючим пурпуровим віскі та келихи. Генерал ривком осушив повний келих, а Лузам поклала йому на плече свою руку…
Крістен обачливо сховалась за дверима.
КРІСТЕН ПОЛЮБЛЯЛА ШОКОЛАДНІ ПЛАСТІВЦІ З МОЛОКОМ, І ЛУЗАМ ІЗ КАЙЛОМ ЗАВШЕ РАНКАМИ СКЛАДАЛИ ЇЙ КОМПАНІЮ… Хоч Лузам те вважала «дурним їдлом». Але все ж це виглядало ідилічно – всі троє в формі, ранок, пластівці. Проте того дня Крістен снідала з Лузам – Кайла не було. Дівча, ніяковіючи за вчора, все ж спитало:
– А Кайл уже пішов?
– Години дві тому, – озвалась Лузам без усякої суворості, – повіз Вонга додому. Він ночував у нас.
Крістен врешті пригадала того Вонга. Він був у них удома раз чи два, але завжди в цивільному. Вона й не знала до ладу, хто він такий.
– Я бачила, що ви… – сказала вона Лузам і затнулась.
Потім винувато повела:
– Я вчора… Вибачте мені…
– Забудь, – махнула Лузам п’ятірнею.
– Ні, правда…
– Це дурниці.
Крістен винувато усміхнулась.
– А чого… приходив Вонг?
– Його дочка зникла. На поверхні.
– Зникла?
– Не виходить на зв’язок. Вже мала б. Названа дочка. Він вдочерив її. У них там можна ж мати хоч десяток дітвори. У нас був спільний друг – Алан. Рейнджер, що постійно працював на поверхні, в Ріно і Каліфорнії…
Лузам розсміялася.
– Відв’язний такий чувак – ти б його бачила. Він постійно вплутувався у всілякі історії. Розбишака і ідейний холостяк. Але якось захотів дитину. Всі здивувались, але з його заслугами… Усе ж дозволили. І він замовив дитинча зі своїми генами, лише дівча. Його жіноча копія. Щось плів таке, що зненавидів жінок, але дочку вже він любитиме – його бо копія. Ну так, він дійсно піклувався і любив її, аж дивно. Зважаючи на все, що він чудив до того.
– І він… помер?
– Загинув на завданні, там була одна історія… Їй років п’ять було чи й менше, Вонг узяв її до себе, у свою сім’ю.
– І вона зникла?
– Вона кмітлива дівчина, знайдеться.
Лузам про щось задумалась на хвилю. Тоді додала:
– Зої. Зої-Плакса, так її дражнили. Через те, що вона вічно плакала малою – сумувала за батьком.