Чудесна країна Оз. Лаймен Фрэнк Баум
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Чудесна країна Оз - Лаймен Фрэнк Баум страница 6

СКАЧАТЬ ж очевидно: трава – лілова; лілові дерева та й паркани з будиночками – теж, – пояснив Тіп. – Навіть грязюка на дорозі – і та лілова. А от у Смарагдовому місті все зелене, так само як тут – лілове. А якщо потрапити до жвакунів, то в їхньому краї, що на сході, – кругом блакить, а в країні південців – усе яскраво-червоне, а в країні моргунів, на Заході, де править Залізний Лісоруб, усе – жовте.

      – Ти ба! – здивувався Джек і, трохи подумавши, запитав: – Так кажеш, Залізний Лісоруб править моргунами?

      – Саме так, він-бо був серед тих, хто з Дороті позбавив моргунів Лихої Відьми Заходу, і вдячні моргуни покликали його за свого правителя. А мешканці Смарагдового міста так само запросили до себе Опудала.

      – Отакої! – вигукнув Джек. – Ох і заплутана ця історія! А Опудало – це хто?

      – Ще один із друзів Дороті, – відповів Тіп.

      – А хто така Дороті?

      – Дороті – це дівчинка з Канзасу, далекого краю десь у великому потойбічному Світі. А занесло її до країни Оз ураганом. І доки вона була тут, Опудало та Залізний Лісоруб були поруч із нею у мандрах.

      – А де вона тепер? – запитав Гарбузова Голова.

      – Ґлінда Добра, яка править південцями, повернула її додому, – пояснив хлопець.

      – Ага. А що сталося з Опудалом?

      – Я ж тобі вже казав. Він править Смарагдовим містом, – відповів Тіп.

      – Мені здалося, ти перед цим казав, що містом править якийсь дивовижний чарівник, – заперечив Джек, який, судячи з усього, дедалі більше плутався.

      – Авжеж, казав, та не так. Слухай уважно, і я все тобі розтовкмачу, – мовив Тіп, карбуючи кожне слово і заглядаючи просто в очі Джеку, який широко усміхався, утім, як і завжди. – Дороті йшла до Смарагдового міста з надією, що Чарівник поверне її додому, до Канзасу, а Опудало й Залізний Лісоруб пішли разом із нею. Але Чарівник не зумів повернути її додому, бо виявився не таким уже й чарівником, за якого себе видавав. Тоді вони розсердилися на того Чарівника і пригрозили зірвати з нього машкару. Отож Чарівник зробив велику повітряну кулю – і тільки його й бачили. І справді відтоді його ніхто ніколи не бачив.

      – Напрочуд цікава історія, – мовив Джек, широко усміхаючись. – Я зрозумів майже все, окрім пояснень.

      – Ось і добре, – відповів Тіп. – Після того як Чарівника і слід загув, жителі Смарагдового міста визнали Його Величність Опудала своїм правителем. І я чув, що кращого правителя годі й шукати.

      – А ми зустрінемося з цим дивним правителем? – зацікавився Джек.

      – А чом би й ні, – відповів хлопець. – Якщо не буде чогось важливішого.

      – Авжеж, любий тату, – мовив Гарбузова Голова, – я охоче піду за тобою, куди б ти не пішов.

      Як Тіп випробовував чародійство

      Невисокий і досить-таки тендітний на вигляд хлопчина, здається, дещо знічувався, коли кремезний та вайлуватий чолов’яга з гарбузовою головою називав його «татком», та заперечувати, що СКАЧАТЬ