Товариство осиротілих атеїстів. Галина Горицька

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ що то справа честі, якщо вже ніхто не докумекав, хто такий той писака – жалюгідний нишпорка. А насправді то була моя ініціатива – перевірити цього американського туриста. І ніякого замовника, окрім моєї совісті, не було.

      В сутінках підземелля, коли очі майора звикли до темряви, він розгледів, як начальник раз за разом потирає долоні, ніби йому холодно. Тепер він цей дивний жест зрозумів – той дуже схвильований.

      – І знаєш що? – продовжив генерал-майор. – От недаремно все ж ми його розробляли. Буквально на днях він вперше запропонував свої послуги ЦРУ. Нашій контррозвідці це відразу ж стало відомо.

      – То нам світить по медалі? – зраділо перебив Геннадій Петрович, котрий завше вирізнявся кар’єризмом ще з самого початку роботи в МДБ і певною недоумкуватістю в справах, що не стосувались безпосередньо його професійного зайняття.

      – Ну не зовсім… Тут така справа… Він також обмовився в приватній бесіді за віскі з новим директором американської центральної розвідки – Волтером Бедделом, що то ти його намовив подолати свою прихильність до комуністичної ідеології. Ну і Микитка взнав про це. Він же нещодавно зайняв посаду першого секретаря ВКП(Б) в Москві і вислужується, уважно продивляється всі записки МДБ, навіть союзні. Знайшов цю інформацію відразу. Просто так склалися карти, майоре. Нічого не вдієш…

      Геннадію Петровичу здалося, він чує гуркіт свого серця у вухах, немов стоїть коло самісіньких церковних дзвонів, в які оскаженіло б’є послушник. Згадав церкву з рідного села Павелки, і як добре співала його любка, котра потім одружилась з його рідним братом, мати майориного таємного сина – Миколи, в церковному хорі. Відволікся, ніби відійшов думками кудись… Тим часом начальник продовжив:

      – Я навіть не встиг підготуватись і щось придумати. Хрущов лютує неймовірно. Джон той же був його другом. Навіть пішов поголос, ніби його навертали до комунізму спеціально, аби він на нас працював. А тут підвернувся, значить, ти зі своїми словами, що той в Америці не може бути справжнім комуністом. От скажи, ти йому справді щось таке говорив на пляжі? – Начальник зиркнув на майора так хижо, що той ледь під землю не провалився. – А втім, тепер байдуже. Механізм запущено. І тепер ми, так би мовити…

      Максим Ігорович затнувся і аж руки заломив, потираючи оскаженіло долоні. Геннадій Петрович зрозумів: то вже ознака відчаю, навіть не схвилювання. Бо начальник сказав таке:

      – Хрущов, кажуть, особисто тепер узявся за наші контрольно-наглядові справи22. І тепер мова йде про переведення. Але, Гено, я хочу, щоб ти знав – ми мусили його розробити. Це було справою честі…

      Однак майору було вже абсолютно байдуже щодо честі і особистих справ, він укотре перебив:

      – Переведення – куди?

      – Мене понизили сьогодні до майора і перевели. Я тепер на короткій мотузці. Ну, ти ж розумієш – я ні в чому не винен. А ось ти розробляв Стейнбека… Ти відправишся на Закарпаття, а то СКАЧАТЬ