Каїн і Авель. Джеффри Арчер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ кабінету. Той уважно їх вивчав. Бенджамін Франклін байдуже споглядав на Рікардо, котрий явно давно не бачив портрета цього видатного діяча. Рікардо дав Анні решту шістдесят доларів у брудних п’ятірках.

      – Бачу, ви працюєте і по неділях, пане Рікардо, – зронила Анна, задоволена своїми арифметичними розрахунками в голові.

      – Звісно, – підтвердив він. – Адже це найпоширеніший день для невірності. Вас влаштує наступного тижня в той самий час, пані Осборн? – додав він, ховаючи гроші.

      – Авжеж, – сказала Анна і швидко вийшла, щоб уникнути необхідності потиснути руку цьому чоловікові вдруге.

17

      Владек знайшов місце у загальному вагоні.

      Перше, що він зробив, коли потяг рушив, це розв’язав пакет, який та жінка вклала йому в руки. Хлопець почав перебирати вміст: яблука, хліб, горіхи, сорочка, пара штанів і пара взуття. Він перевдягнувся у новий одяг у найближчому туалеті, зберігши лише теплий згорток банкнот по п’ятдесят рублів. Після того як він повернувся на своє місце, відкусив яблуко й усміхнувся. Йому вдасться розтягнути цю кількість їжі на всю довгу подорож до Одеси. Щойно він догриз яблуко разом з огризком, то зосередився на мапі лікаря.

      Одеса була не так далеко від Москви, як Іркутськ, на довжину великого пальця за схемою лікаря, а в реальності – сімсот миль. Коли Владек вивчав цю саморобну мапу, то відволікався на чергову гру в пристінок, в яку грали інші пасажири. Він склав аркуш, поклав його до кишені й уважніше зацікавився грою. Там грали азартно, але лише один гравець здебільшого вигравав, інші ж весь час програвали. Стало ясно, що у потягах працювала добре організована банда. Владек вирішив скористатися новою нагодою.

      Він підсунувся ближче і зайняв місце в колі гравців. Щоразу, коли шахрай програвав двічі поспіль, Владек ставив один рубль і подвоював свою ставку, доки не вигравав. Той, хто програв, жодного разу навіть не глянув у його бік. До того часу, як вони дісталися до наступної станції, Владек виграв чотирнадцять рублів, за два з яких купив собі іще одне яблуко і тарілку гарячої юшки. Він виграв достатньо, щоб протриматися всю подорож до Одеси, й усміхнувся на одну думку про те, що може долучитися до гри, коли повернеться назад у потяг.

      Коли він ступив у вагон, якийсь п’ястук поцілив йому в голову, і підліток покотився коридором. Його руку закрутили за спину, а обличчя боляче притисли до вікна вагона. З носа підлітка юшила кров, і він відчував лезо ножа, що торкнулося його вуха.

      – Чуєш мене, хлопче?

      – Так, – сказав Владек, не наважуючись ворухнутися.

      – Якщо ти знову повернешся до мого вагона, я відріжу це вухо. Тоді ти більше не зможеш мене чути, правильно?

      – Не зможу, пане, – пробелькотів він.

      Підліток відчув, як ніж дряпонув шкіру за його вухом, і кров потекла по шиї.

      – Нехай це буде попередженням для тебе, хлопче.

      Чиєсь коліно раптом врізалося в його спину з такою силою, що Владек звалився на підлогу. Руки обмацали його кишені й відібрали нещодавно набуті рублі.

      – Це моє, СКАЧАТЬ