Смерть на Нілі. Агата Кристи

Чтение книги онлайн.

      – Можливо. Але щоб досягти успіху в житті, треба добре продумати всі дрібнички заздалегідь.

      Саймон розсміявся:

      – Гадаю, так поводяться професійні вбивці.

      – Так, але маю визнати, що найдосконаліший та один з найскладніших злочинів на моїй пам’яті було скоєно без зайвих роздумів.

      – На борту «Карнака» ви маєте доконче розповісти нам про ваші справи, – по-хлоп’ячому наполягав Саймон.

      – Ні-ні, жодних розмов, як би це сказати, про роботу.

      – Так, але ваша робота дуже захоплива. Місіс Аллертон теж так думає. Вона жадає отримати шанс на перехресний допит.

      – Місіс Аллертон? Ця чарівна сива жінка, у якої такий відданий син?

      – Так. Вона також буде на «Карнаку».

      – Вона знає, що ви…

      – Звісно, ні, – твердо відповів Дойл. – Ніхто не знає. Я керуюся принципом, що краще не довіряти нікому.

      – Чудовий принцип, я теж ним керуюся. До речі, той третій член вашої компанії, такий високий сивий чоловік…

      – Пеннінґтон?

      – Так. Він подорожує з вами?

      – Незвично для медового місяця, вам не здається? – похмуро спитав Саймон. – Пеннінґтон – американський опікун Ліннет. Ми випадково зустрілися в Каїрі.

      – Ah, vraiment[20]. Можна поцікавитися? Ваша дружина… вона повнолітня?

      Здавалося, це розвеселило Саймона.

      – Насправді їй ще не виповнився двадцять один рік, але їй не довелося просити згоди на одруження. Ото був сюрприз для Пеннінґтона! Він відплив з Нью-Йорка на «Карманіку» за два дні до прибуття листа Ліннет з новиною про одруження. Отож він нічого не знав.

      – «Карманік», – прошепотів Пуаро.

      – Для нього стало повною несподіванкою побачити нас у готелі «Шепгердз» у Каїрі.

      – А й справді – дивовижний збіг!

      – Так, і ми дізналися, що він також вирушає в подорож по Нілу, тому, природно, ми об’єдналися, інакше було б незручно. Крім того, певним чином так навіть простіше, – він знову говорив збентежено. – Бачте, Ліннет уся на нервах, очікує, що Джекі може з’явитися де і коли завгодно. Коли ми були самі, то постійно поверталися до цього питання. А з Ендрю Пеннінґтоном ми розмовляємо на інші теми.

      – Ваша дружина не довірилася містеру Пеннінґтону?

      – Ні, – Саймонове підборіддя загострилося. – Це лише наша справа. Крім того, почавши цю подорож Нілом, ми гадали, що проблема зійшла нанівець.

      Пуаро похитав головою.

      – Кінця ви ще скоро не побачите. Ні, кінець іще далеко. У цьому я абсолютно впевнений.

      – Мушу сказати, мсьє Пуаро, це не надто підбадьорює.

      Детектив подивився на нього трохи роздратовано й подумав про себе: «Типовий англосакс, нічого серйозно не сприймає, усе йому гра. Так і не виріс».

      Обидві – і Ліннет Дойл, і Жаклін де Бельфор – вважали цю ситуацію дуже серйозною. Але в Саймона вона викликала хіба що чоловіче нетерпіння та роздратування.

      Пуаро СКАЧАТЬ