Смерть на Нілі. Агата Кристи

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      – Наскільки я розумію, мсьє Пуаро, дружина говорила з вами вчора ввечері.

      – Саме так.

      Саймон Дойл трохи нахмурився. Він належав до людей дії, яким важко чітко висловлювати свої думки словами.

      – Мене тішить лиш одне: ви дали їй зрозуміти, що в цій справі ми зовсім безсилі.

      – Звісно, усе абсолютно законно, – погодився Пуаро.

      – Певна річ. Та, схоже, Ліннет не може цього зрозуміти, – він ледь усміхнувся. – Ліннет виховали так, що за будь-якої прикрості треба відразу ж звертатися до поліції.

      – Було б добре, якби цю справу могли вирішити у такий спосіб.

      Запала коротка тиша. Обличчя Саймона розпашілося, і раптом він сказав:

      – Просто сором, що з Ліннет так знущаються. Вона нічого не зробила! Коли кажуть, що я повівся як падлюка, то будь ласка! Гадаю, так і було. Та не треба в усьому винуватити Ліннет. Вона до цього непричетна.

      Пуаро сумно похитав головою, але нічого не відповів.

      – Ви говорили… е-е… з Джекі… з міс де Бельфор?

      – Так, я поговорив з нею.

      – Ви переконали її схаменутися?

      – Боюся, що ні.

      Саймон просто вибухнув роздратуванням:

      – Хіба вона не бачить, якою дурепою себе виставляє? Хіба не розуміє, що жодна порядна жінка так не поводитиметься? У неї що, взагалі немає гордості чи самоповаги?

      Детектив знизав плечима.

      – Вона, скажімо, відчуває лиш одне – їй боляче, – відповів він.

      – Так, але, чоловіче, порядні дівчата, чорт забирай, так не поводяться! Визнаю, що провина цілком на мені. Я повівся збіса погано. І все таке. Я б зрозумів, якби вона розлютилася на мене й не хотіла навіть бачити. Але переслідувати мене скрізь, це… це непристойно. Робить із себе посміховисько! Якого дідька вона сподівається цим досягти?

      – Мабуть, помститися!

      – Безглуздя! Було б природно, якби вона зробила щось мелодраматичне, наприклад, вистрелила в мене впритул.

      – Гадаєте, це більше на неї схоже, так?

      – Чесно кажучи, так. Вона запальна, у неї нестримний характер. Я б не здивувався, якби вона зробила щось подібне в пориві люті. Але це шпигування…

      Він похитав головою.

      – Це більш підло, так? І розумно!

      Дойл подивився на детектива.

      – Ви не розумієте. Це діє Ліннет на нерви.

      – А вам?

      Саймон здивувався.

      – Мені? Я б із задоволенням скрутив тій чортиці шию.

      – То від колишніх почуттів нічого не лишилося?

      – Любий мій мсьє Пуаро, як би це пояснити? Вони зникли – як місяць, коли сходить сонце. Я й не знаю, де вони. Коли я зустрів Ліннет, Джекі просто перестала існувати.

      – Tiens, c’est drôle, ça![18]– пробурмотів Пуаро.

      – Перепрошую?

      – Мене зацікавило ваше порівняння.

      Саймон знову почервонів.

      – Припускаю, Джекі сказала, що я одружився СКАЧАТЬ