Доторк. Дэниел Киз

Чтение книги онлайн.

      – Нічого я від тебе не приховую. То було неважливо. Не хотів тебе лякати.

      – Це означає, що біля нього небезпечно перебувати? Він радіоактивний?

      – Думаєш, якби він був радіоактивний, президент «Нешнал моторз» тиснув би йому руку?

      – Барні, ти точно мусиш з ним їхати?

      – Звісно, мушу. Бачиш? От про це я й кажу. Ти поняття не маєш, що навколо тебе відбувається. Уже з усім упоралися. Ці речі можна перевірити й виміряти; вони мають усі необхідні інструменти й знають вимоги безпеки. Він би не забирав мене на роботу, як завжди, якби була якась загроза.

      – Не знаю. Вони не все тобі говорять. Я й поняття не мала, що десь тут таке є. Думала, що радіація лише на атомних електростанціях, де все запечатано й захищено.

      – Ну, я впевнений, що тепер усе безпечно. Умілі технологи на кшталт Макса Праґера знають, що робити і яких запобіжних заходів потрібно вживати.

      – Так, але навіть з усіма тими заходами аварія все одно сталася. – Тоді раптом Карен спалахнула: – Ви, мужики, тільки й умієте, що вживати запобіжних заходів, правда?

      – А це взагалі до чого?

      Вона відвернулася.

      – Не хочу про це говорити.

      – Боже, я можу хоч раз вийти з цього дому зранку без сцен? Слухай, я не розумію, що на тебе найшло, і не маю часу на те, щоб розбиратися. За кілька хвилин він уже під’їде. Якщо я зробив щось не так, вибач.

      Карен знехотя дозволила йому поцілувати її в щоку, і Барні кивнув.

      – Дуже тобі дякую за таку поблажку, хоча цього мені навряд чи вистачить на весь цей довгий день.

      Праґер під’їхав до тротуару саме в мить, коли Барні вийшов, і, судячи з його обличчя, Барні запідозрив, що в телевізорі той себе вже бачив.

      – І як це – бути героєм?

      – Ой, та сам знаєш, як ті телевізійники все перекрутять. – Проте було очевидно, що він не проти про це поговорити.

      – Ти казав, що розповіси, що сталося.

      – Справді хочеш почути? – Барні кивнув, і Праґера це, здається, вдовольнило. Він завжди любив балакати за кермом. – Ну, бляха, ледве обійшлося. Ніколи ще такого в мене не було.

      – Вибач, поки ти ще не почав. Хотів дещо уточнити. Відколи це «Нешнал моторз» використовує радіоактивні матеріали?

      – Це ізотопи. Їх використовують як мітки. М’яке гамма-проміння застосовують для різних цілей – від відстеження потоку фарби та її густини на поверхні до перевірки лиття на дефекти – це називають радіографією.

      – Ніколи про це раніше не чув. Ну, давай далі.

      – Так от, я показував одному з нових техніків радіолабораторію. Це така подвійна кімната – радіокамера й дві обкладені свинцем стіни, між якими ми працюємо за приладами. Ми ніби в бутерброді, від радіокамери нас відділяє одна стіна, а від виходу – друга, і вийти можна лише вгору по драбині.

      – А як ви залазите в радіокамеру?

      – Та СКАЧАТЬ