Доторк. Дэниел Киз

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ це не розповідав, скільки Барні пам’ятав. Він тільки й говорив про «мітки» і «технологію мічених атомів». Тоді Барні пригадав слово «ізотоп», що пролунало в кількох розмовах між Праґером і Коллінзом. «Радіоактивні ізотопи». Це він уже чув раніше, але поняття не мав, що це. Треба буде попитати Праґера.

      Коли він проїхав повз будинок Макса Праґера, такий же, як і решта в ряду чепурних будинків молодших керівників, йому спало на думку, що всі в Елджині якось пов’язані з автомобільною промисловістю або залежать від когось, хто з нею пов’язаний. Він часто роздумував, спостерігаючи, як після роботи Праґер виходить з машини й бреде до будинку, як це дивно – жити на самоті в такому великому будинку стільки років, після того як дружина померла. І тепер його хвилювало, що Праґер ніколи не погоджувався завітати до них на вечерю чи піти кудись випити. У машині він поводився цілком приязно, але ніколи про це не згадував, дав зрозуміти, що його краще лишати на самоті. Остання людина на землі, про яку можна було б подумати, що він герой.

      3

      Коли Барні повернувся додому, то зайшов через бічні двері, через кухню, стягуючи краватку. Йому хотілося сходити в душ і переодягтися перед вечерею, розслабитися, доки Нет і Гелен іще не прийшли. Та на кухні не було ні Карен, ні вечері, і взагалі все виглядало так само, як і зранку, коли він пішов. Барні гукнув, дружина відгукнулася з вершини сходів.

      – Якого дідька?! – прогорлав він. – Ти забула, що Нет і Гелен скоро прийдуть, а все виглядає, наче…

      Вона підняла замотану руку, щоб він замовк.

      – Що сталося?

      – Ти ж не завдав собі труду сказати мені, що розбив посуд у зливальниці. – Голос тремтів, коли вона говорила, і Барні знав, що вона плекала не лише свою руку, але й гнів увесь день, очікуючи, щоб накинутися на нього з цим.

      – Я, мабуть, подзвоню Нетові й усе скасую, – сказав він.

      – Я вже дзвонила Гелен удень, – відповіла вона. – Чи ти гадаєш, я сама не спроможна до цього додуматися?

      – Вибач. Я якось не подумав, що залишив розбитий посуд у зливальниці.

      – Дивно, як на тебе. У тебе, мабуть, голова чимсь забита.

      – Так, – відрізав Барні.

      – Що ж, принаймні тобі не доведеться сидіти перед ними за столом для бриджу аж до наступного місяця. Двадцятого липня. Краще запиши собі це у свій маленький кишеньковий щотижневик.

      – Гаразд.

      – Собі в календар я вже це внесла. То буде один із моїх непідхожих днів. Не доведеться тобі завершувати гру надто швидко.

      – Я ж сказав: добре! Досить цього!

      – А що, як мені не досить?! – крикнула Карен.

      Барні стиснув кулаки.

      – Заткнися, кажу тобі!

      – Та ну? Вдариш мене? Нарешті піддасися імпульсу й удариш? Уперед. Чи тобі спочатку про наслідки потрібно подумати?

      Він мусить себе контролювати. Це так проявляється батьків характер. Барні бачив, як тато б’є маму – і не раз – і проклинав старого за це. Тепер знає, що існує тонка лінія, СКАЧАТЬ