Крізь браму срібного ключа. Говард Филлипс Лавкрафт

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ її висота становить понад 450 футів. На північний захід від неї в один ряд стоять піраміди Хефрена і Мікеріна. Першу з них спорудили через покоління після піраміди Хеопса, вона має трохи меншу висоту, хоча й здається вищою через те, що встановлена на височині. Піраміда Мікеріна, збудована близько 2700 року до Р. Х., значно поступається висотою двом першим. На схід від другої піраміди, на самому краю плато, височіє жахливий Сфінкс – німий, загадковий і обтяжений мудрістю тисячоліть. Він стоїть тут із заповітних часів, і ніхто не знає, яким був його первісний вигляд, адже в правління фараона Хефрена риси його обличчя змінили з метою надати їм схожості з обличчям його вельможного реставратора.

      По сусідству з трьома великими пірамідами стояли також безліч другорядних пірамід; частина їх збереглася, від іншої залишилися лише жалюгідні сліди. Крім цього, всі плато поцятковані могилами представників нижчого, ніж царський, сану. Ці гробниці спершу були глибокими поховальними ямами або камерами, з установленими над ними кам’яними штабами, спорудами у формі лавок. Надгробки такого штибу виявили і в інших некрополях Мемфіса. Їхнім зразком можна вважати надгробок Пернеба, виставлений у Метрополітен-музеї в Нью-Йорку. У Ґізі, однак, усі видимі сліди штаб або знищив час, або їх розікрали мисливці за старожитностями, і лише висічені в скелястому ґрунті камери, одні з яких, як і раніше, засипані піском, а інші розчищені археологами, свідчать про те, що тут колись були поховання. З кожною могилою сполучалася своєрідна каплиця, де жерці й рідня пропонували їжу й молитву. Вони вірили, що молитва, яка витає над покійником, це його життєвий початок. Каплиці малих гробниць розміщувалися в уже згаданих надбудовах-штабах; а поховальні каплиці пірамід, в яких покоївся царський прах фараонів, були ніби окремі храми, кожен із яких розташовувався на схід від своєї піраміди і сполучався доріжкою з доволі помпезним парадним входом із пропілеями, які розмістилися на краю скелястого плато.

      Вхід до храму другої піраміди, майже похований під піщаними заметами, зяє своєю бездонною глибочінню на південний схід від Сфінкса. Традиція наполегливо називає ці руїни Храмом Сфінкса, що, може, й справедливо, якщо, певна річ, обличчя Сфінкса насправді демонструє справжнє зображення Хефрена, будівничого другої піраміди. Найжахливіші чутки поширюють про те, як виглядав Сфінкс до Хефрена, але якими б не були початкові риси його обличчя, правитель замінив їх своїми власними, щоб люди могли дивитися на колоса не сіпаючись.

      Саме у величезному вхідному храмі неподалік від Сфінкса і знайшли діоритову скульптуру Хефрена в натуральну величину. Тепер її зберігають в Єгипетському музеї. А я стояв перед нею, охоплений побожним тремтінням. Не знаю, чи розкопали цю споруду до цього дня, але тоді, 1910-го, його велика частина ще залишалася під землею, і вхід туди на ніч надійно замикали. Розкопками займалися німці, тож цілком можливо, що довести справу до кінця їм завадила війна або щось іще. З огляду на те, що довелося СКАЧАТЬ