.

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ викладати інцидент, де таку важливу роль відіграла моя власна невгамовна фантазія. Чи відбувалося те, свідком чого я був або вважаю, що був насправді, достеменно сказати неможливо. Швидше те, що трапилося, необхідно розглядати як наслідок моїх тодішніх студій у царині єгиптології й навіяних ними міркувань, до яких мене до того ж природним чином підштовхувало навколишнє оточення. Підігріта цими причинами уява в поєднанні з порушеннями виявилися результатом реальної події, що була жахливою вже сама по собі. Усе це, без сумніву, й призвело до жахіття, яким увінчалася та фантастична ніч, що залишилася далеко в минулому.

      У січні 1910 року, відпрацювавши за контрактом в Англії, я уклав угоду на турне театрами Австралії. Умови договору надавали мені можливість самому вибрати терміни поїздки, й я вирішив скористатися нагодою та подався в своєрідну подорож, до яких дуже ласий. Разом із дружиною ми здійснили приємну морську прогулянку уздовж континенту і, діставшись до Марселя, сіли на пароплав «Мальва» компанії «П. й О. Стімер», який тримав курс на Порт-Саїд, звідки я мав намір почати екскурсію головними історичними пам’ятками нижнього Єгипту й уже потім вирушати до Австралії. Вояж був дуже приємним, зокрема й через кілька кумедних для розслідування обставин, від яких жоден ілюзіоніст не застрахований навіть тоді, коли перебуває на відпочинку. Я намірявся тримати своє ім’я в таємниці, щоб під час мандрівки мене ніхто не турбував. Але серед пасажирів виявився один факір, чиї наполегливі потуги приголомшити пасажирів демонстрацією цілком пересічних вивертів були настільки сміховинними, що я не зміг утриматися від спокуси поставити його на місце і повторив ті ж фокуси з набагато більшим професіоналізмом. У результаті моє інкогніто було безнадійно зруйноване. Я розповідаю про це не заради пихи, але через усі ті наслідки, що їх спричинила моя необачність і які мені варто було передбачити, перш ніж викривати себе перед цілою юрмою туристів, готових миттю розсіятися долиною Нілу. Куди б я відтепер не прямував, мене всюди обганяла моя слава, позбавляючи нас із дружиною спокою й затишку, яких ми так прагнули. Подорожуючи в пошуках дивовиж, я сам часто ставав об’єктом розглядання як якась чудасія.

      Вирушивши до Єгипту за яскравими й містичними враженнями, ми неабияк розчарувалися, коли після прибуття до Порт-Саїда побачили лише невисокі піщані дюни, буйки, що плавали на мілководді, і типове європейське містечко, де все було нудним і нецікавим, за винятком хіба величезної статуї де Лессепса[9]. Тим дужче охопило нас бажання побачити щось, що більше заслуговує на увагу, і порадившись, ми вирішили не зволікаючи їхати до Каїра, до пірамід, а звідти – до Александрії, де можна буде сісти на корабель, що відпливає до Австралії, а мимохідь оглянути всі ті греко-римські пам’ятки, якими тільки зможе похвалитися ця стародавня метрополія.

      Подорож потягом минула ще якось стерпно. Усього чотири з половиною години, але за цей час ми встигли побачити значну частину Суецького каналу, вздовж якого залізниця тягнеться СКАЧАТЬ