Название: Тлумачення снів
Автор: Зигмунд Фрейд
Издательство: OMIKO
Жанр: Классики психологии
Серия: Зарубіжні авторські зібрання
isbn: 978-966-03-8736-2
isbn:
52
Можливо тому, що маркіз – видатний синолог свого часу – трактат з керування снами «Les rêves et les moyens de les diriger; observations pratiques» опублікував анонімно (прим. пер.).
53
«Маркіз д’Ерве наділяє розум під час сну цілковитою свободою дій і уваги, і він, здається, вважає, що сон полягає лише в обмеженні чуттів, у їхньому відверненні від зовнішнього світу. Таким чином, він вважає, що людина, яка спить, не відрізняється від того, хто пускає думки у вільний політ і відключає чуття. Різниця між звичайною думкою і думкою сплячого в тому, що у цього останнього вона прибирає видимої, об’єктивної форми і уподібнюється за сприйняттям до зовнішніх об’єктів, а пам’ять прибирає вигляду поточних обставин» (фр.).
54
«Є ще одна відмінність, визначальна за значенням, а саме та, що розумові функції сплячого не забезпечують балансу, який підтримується у пробудженому стані» (фр.).
55
«Образ сну є копією ідеї. Основною є ідея, видіння є лише доповненням. Коли це встановлено, треба пізнати, як стежити за перебігом ідей, навчитись аналізувати тканину снів; позірна непослідовність робиться тоді зрозумілою, найхимерніші конструкції виявляються простими і цілком логічними фактами… Ми здатні знайти пояснення навіть найменш логічним снам, знаючи, як аналізувати їх» (фр.).
56
Ідеться про німецького лікаря і натураліста ХІХ ст. Ґ. Г. фон Шуберта (прим. пер.).
57
Пор.: Haffner (1887) і Spitta (1882) (прим. авт.).
58
Блискучий містик Дю Прель – один з небагатьох авторів, кому я хотів би висловити своє співчуття за нехтування у попередніх виданнях цієї книги його позицією – заявляє (Du Prel, 1885, стор. 59), що двері до метафізичного світу, коли йдеться про людей, відчиняються не у реальному життя, а уві сні (прим. авт. у вид. з 1914).
59
Бібліографію та критичну дискусію з цього питання можна знайти у Tobowolska (1900) (прим. авт. у вид. з 1914).
60
Пор.: критика у Havelock Ellis (1911, стор. 265) (прим. авт. з 1914).
61
Цікаво ознайомитися зі ставленням Священної інквізиції до нашої проблеми. У трактаті Томазо Кареньї Tractatus de Officio sanctissimae lnquisitionis, 1659 р., виданої у Ліоні, 1659 р., читаємо таке: «Якщо хтось висловлює єресі уві сні, інквізитори мають скористатися з цієї нагоди, щоб вивчити спосіб життя особи, бо уві сні вона зазвичай повертається до того, що має на думці вдень. (за Dr. Ehniger, С. Урбан, Швейцарія). (Прим. авт. у вид. з 1914). [Правильне ім’я автора трактату – Чезаре Каренья, помічник кардинала П’єтро Кампорі, єпископа Кремони. Згаданий трактат побачив світ у 1636 р., а під наведеною назвою вийшов другим виданням у 1641 (прим. пер.)]
62
«Деякі з наших схильностей, які ми вважали, від якогось часу, придушеними і згаслими, прокидаються; давно поховані пристрасті оживають; речі й люди, про яких ми вже й не згадували, постають перед нами» (іт.).