Тлумачення снів. Зигмунд Фрейд

Чтение книги онлайн.

      39

      Гаффнер (Haffner, 1887, стор. 243) намагається, подібно до Дельбьофа, пояснити функціонування розуму у стані сну перемінами, що їх неминуче мають викликати у діяльності нормального психічного апарату ненормальні умови такого стану. Однак Гаффнер дещо інакше змальовує ці умови. На його думку, першою ознакою сновиддя є його незалежність від простору і часу, тобто образи снів вільні від позиції, яку посідає сам сновидець у просторовому і часовому порядку подій. Друга істотна риса сну випливає з того, що галюцинації, фантазії та уявні комбінації переплутані з зовнішнім сприйняттям. «Оскільки всі вищі сили душі – зокрема творення загальних понять, суджень і висновків, з одного боку, і вільне самовизначення, з іншого боку, – пов’язані з чуттєвими образами і завжди мають підґрунтя з таких образів, ці сили також беруть участь у безладі образів сну. Ми говоримо, що вони “беруть участь”, оскільки наша здатність судження і сила волі як такі під час сну не занепадають. Наша діяльність так само осмислена і вільна, як у бадьорому стані. Навіть у снах людина не порушує закони мислення як такі – не вважає відмінні речі подібними тощо. Також людина уві сні бажає для себе тільки те, що їй уявляється хорошим (sub ratione boni). Але людський дух, в омані сну, плутається у застосуванні законів мислення і волі. Тому у снах ми допускаємося найтяжчих протиріч, попри те, що доходимо проникливих суджень і послідовних висновків і схиляємося до найбільш доброчесних рішень. Брак орієнтації обумовлює політ нашої уяви у снах, і брак критичного міркування й спілкування з іншими стає основним джерелом безмежної екстравагантності наших суджень, наших надій і бажань у снах» (там же, стор. 18). (Прим. авт.).