Название: Тлумачення снів
Автор: Зигмунд Фрейд
Издательство: OMIKO
Жанр: Классики психологии
Серия: Зарубіжні авторські зібрання
isbn: 978-966-03-8736-2
isbn:
37
Ідеація (псих.) – творення понять і уявлень і довільне оперування ними. В оригіналі автор вживає прозоріше німецьке слово Vorstellungsleben, букв. «життя уявлень» (прим. пер.).
38
Зільберер (Silberer, 1909) надав гарні приклади того, як у стані напівсну навіть абстрактні думки перетворюються на пластичні образи, що мають виражати те саме значення. Я матиму нагоду далі повернутися до цього відкриття в іншому контексті (прим. авт. у вид. з 1911 р).
39
Гаффнер (Haffner, 1887, стор. 243) намагається, подібно до Дельбьофа, пояснити функціонування розуму у стані сну перемінами, що їх неминуче мають викликати у діяльності нормального психічного апарату ненормальні умови такого стану. Однак Гаффнер дещо інакше змальовує ці умови. На його думку, першою ознакою сновиддя є його незалежність від простору і часу, тобто образи снів вільні від позиції, яку посідає сам сновидець у просторовому і часовому порядку подій. Друга істотна риса сну випливає з того, що галюцинації, фантазії та уявні комбінації переплутані з зовнішнім сприйняттям. «Оскільки всі вищі сили душі – зокрема творення загальних понять, суджень і висновків, з одного боку, і вільне самовизначення, з іншого боку, – пов’язані з чуттєвими образами і завжди мають підґрунтя з таких образів, ці сили також беруть участь у безладі образів сну. Ми говоримо, що вони “беруть участь”, оскільки наша здатність судження і сила волі як такі під час сну не занепадають. Наша діяльність так само осмислена і вільна, як у бадьорому стані. Навіть у снах людина не порушує закони мислення як такі – не вважає відмінні речі подібними тощо. Також людина уві сні бажає для себе тільки те, що їй уявляється хорошим (sub ratione boni). Але людський дух, в омані сну, плутається у застосуванні законів мислення і волі. Тому у снах ми допускаємося найтяжчих протиріч, попри те, що доходимо проникливих суджень і послідовних висновків і схиляємося до найбільш доброчесних рішень. Брак орієнтації обумовлює політ нашої уяви у снах, і брак критичного міркування й спілкування з іншими стає основним джерелом безмежної екстравагантності наших суджень, наших надій і бажань у снах» (там же, стор. 18). (Прим. авт.).
40
Пор. з «Désintérêt», який Кляпаред (Claparède, 1905) вважає елементом механізму засинання (прим. авт.).
41
«Не буває цілком розумних снів, які не містять жодних невідповідностей, анахронізмів, жодного абсурду» (фр.).
42
«Сон – це емоційна і розумова психічна анархія, це гра полишених на самих себе функцій, які здійснюються безконтрольно і безцільно; уві сні дух є духовним автоматом» (фр.).
43
«Немає нічого настільки безглуздого, настільки недоладного, настільки потворного, що не могло б нам наснитися» (лат.).
44
«Виробленню цих образів у розумовій сфері – які у притомної людини виникають здебільшого за участю волі – у сфері моторики СКАЧАТЬ