Тлумачення снів. Зигмунд Фрейд
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Тлумачення снів - Зигмунд Фрейд страница 55
Название: Тлумачення снів
Автор: Зигмунд Фрейд
Издательство: OMIKO
Жанр: Классики психологии
Серия: Зарубіжні авторські зібрання
isbn: 978-966-03-8736-2
isbn:
Я вважаю, що збудник кожного сну слід шукати серед вражень, «від моменту яких не минуло ще жодної ночі». Враження недавнього минулого (за винятком дня безпосередньо перед сном) відіграють у наповненні сну таку саму роль, як будь-які інші враження з періоду будь-якої давнини. Сон обирає матеріал з будь-якого періоду життя за умови, що цей матеріал з’єднується асоціативним ланцюжком з враженням дня, що безпосередньо передує сну («свіже» враження).
То чим пояснюється переважна роль свіжих вражень? Певні припущення з цього приводу дозволить нам зробити детальний аналіз одного з уже згадуваних снів. Я оберу для цього сон про монографію з ботаніки.
Я написав монографію про певну рослину. Книжка лежить переді мною, я її гортаю, оглядаючи складані кольорові таблиці. У кожний примірник вкладені засушені зразки рослин, як у гербарії.
Аналіз:
Вранці у вітрині однієї книгарні я побачив нову книжку під назвою «Рід Цикламени», імовірно – монографію про цю рослину.
Цикламени – улюблені квіти моєї дружини. Я докоряю собі, що рідко дарую їй квіти, які вона так любить. На думку про «дарувати квіти», я згадую бувальщину, яку розповідав нещодавно у колі друзів на доказ свого твердження, що часто ми забуваємо щось під впливом несвідомого наміру, і це дає можливість відгадати прихований намір того, хто щось забуває. Молода жінка, яка звикла, щоб на день її народження чоловік дарував їй квіти, якогось року не знайшла на своєму столику цього знаку любові і розридалася. Нагодився її чоловік, але не міг зрозуміти причини її сліз, аж доки вона йому сказала: «Сьогодні мій день народження». Він ляскає себе по лобі і вигукує: «Пробач, я просто забув!» – і хоче негайно йти, щоб купити їй квіти, але вона з того нітрохи не тішиться, бо в забудькуватості чоловіка бачить доказ того, що вона у його думках уже не посідає того місця, яке мала раніше.
Моя дружина зустріла днями цю пані, фрау Л., яка повідомила їй, що почувається добре і розпитувала про мене. Кілька років тому вона проходила у мене курс лікування.
Нова спроба: я дійсно колись написав монографію про певну рослину – мої дослідження властивостей коки привернули увагу К. Коллера[127], якого найбільше цікавили анестезійні властивості кокаїну. Я згадав про цю особливість алкалоїду у своєму дослідженні, але не піддав її детальному розгляду. Пригадую, що вранці після пробудження (до тлумачення його я взявся вже увечері) я мав своєрідний сон наяву про кокаїн. Якби, думав я, у мене виникла глаукома, я б вирушив у Берлін до свого друга і мене прооперував би у нього вдома офтальмолог, якого він би мені порекомендував. Цей хірург, не знаючи, кого він насправді оперує, либонь став би говорити про те, як полегшило такі операції запровадження кокаїну, а я не подавав би знаку, що й сам причетний до цього відкриття. Моя фантазія переходить у роздуми про те, як складно буває лікареві віддячувати за професійну допомогу своїм колегам. Берлінському офтальмологові, який мене СКАЧАТЬ
Автор виділяє у тексті це прізвище, омонім якого, «Koller». німецькою означає «істерика, напад шаленства» (прим. пер.).