Американська трагедія. Книга 2. Теодор Драйзер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ А що, коли так? Тоді всі почують про це. А коли неправда, то він швидко доведе, що невинуватий, і його звільнять, правда ж? У всякому разі, не слід піднімати шум.

      І тут Сондра й сама замислилась: а що, як усе це можливо… ту дівчину на Біг-Бітерні убив Клайд… його арештували і відвезли… і всі – принаймні вся ця компанія – знають, як вона ним захоплювалась… усе стане відоме батькам, а може, і широкій публіці…

      Але ні, Клайд, звичайно, ні в чому не винний! Усе це просто помилка. І тут же вона згадала, як уперше почула по телефону у Гаррієтів про потонулу дівчину, і потім – ця страшна блідість Клайда… його хвороба… адже він тоді мало не знепритомнів… Ні, ні! Тільки не це! Але ж він приїхав з Лікурга із запізненням, тільки в п’ятницю. І не писав їй звідти… І знову відчувши весь жах події, вона раптом ще раз знепритомніла. Вона лежала в наметі нерухома і мертвотно-бліда, а тимчасом Грент і інші, порадившись, вирішили, що найрозумніше зразу ж або хоч принаймні завтра вранці згорнути табір і повернутись у Шейрон.

      Трохи згодом Сондра прийшла до тями і зі сльозами заявила, що вона зразу ж виїде звідси, що їй нестерпно залишатись у цьому жахливому місці і що вона благає Бертіну та інших не залишати її одну і нікому не говорити про те, як вона знепритомніла і плакала, бо це тільки дасть привід для небажаних балачок. І весь час вона думала, як саме – коли це правда – добути листи, які вона писала Клайдові. Господи, який жах! А що як вони тепер потраплять до рук поліції або їх надрукують у газетах! Все-таки вона любила його, і вперше за її життя невблаганна, сувора дійсність завдала їй такого жорстокого удару, вдершись в її веселий, легковажний обмежений світ.

      Отже, негайно було вирішено, що вона поїде разом з Стюартом, Бертіною і Грентом у готель «Метиський» в східній частині озера, – звідти, як пояснив Бегот, вони зможуть на світанку виїхати в Олбені і далі навкружним шляхом у Шейрон.

      Тимчасом Мейсон, забравши з собою всі речі Клайда, спішно подався на захід до Рибальської затоки і до Бухти Третьої милі; він тільки один раз спинився в дорозі, щоб провести першу ніч на якійсь фермі, і приїхав на місце пізно ввечері у вівторок. По дорозі він, як і мав намір, допитував Клайда, – головним чином у зв’язку з тим, що серед речей у таборі не знайшлося сірого костюма, – в ньому, показували свідки, Клайд був на Біг-Бітерні.

      І Клайд, занепокоєний цим новим ускладненням, почав заперечувати, що на ньому був сірий костюм, запевняючи, нібито й тоді був у тому самому костюмі, який на ньому зараз.

      – Але ж він був наскрізь мокрий?

      – Так.

      – Де ж вам його почистили і випрасували?

      – У Шейроні.

      – У Шейроні?

      – Так, сер.

      – Тамтешній кравець?

      – Так, сер.

      – Який кравець?

      На жаль, Клайд не міг пригадати.

      – Значить, від Біг-Бітерну до Шейрона ви йшли в зім’ятому і мокрому костюмі?

      – Так, сер.

      – І, СКАЧАТЬ