Петро Конашевич-Сагайдачний – творець української нації?. Петро Кралюк

Чтение книги онлайн.

      «А як ліки не дали помочі ні мало,

      У хворобу більшу ще тіло потрапляло,

      То про ліки для душі він почав гадати,

      Щоб себе з мастил гріха пильно очищати.

      Отож плястри отакі в тому прикладав:

      Гойні сльози і жалі за гріхи зливав.

      Кілька тижнів так на смерть тіло готувавши,

      Жалем, сповіддю гріхи власні познімавши,

      Семикратно на одрі маслопосвящався,

      До святої таїни щиро причащався.

      Всю маєтність розділив: дещо на шпиталі,

      Церквам і монастирям, школам дав немало.

      Так усе розпорядив, смерть прийняв умить,

      Біля церкви Братської в Києві лежить.

      Себе в Братство оте він з військом уписав

      І на нього в дар грошей досить відказав.

      Приклад гетьмана нехай рицаря навчає,

      Того, хто своє життя в світі завершає:

      В вірі протривав святій наш гетьман статечно

      І вітчизну боронив, щоб жила безпечно.

      Він маєтністю також добре уряджав,

      Не на збитки, костки-гру й карти обертав.

      Але, як далося чуть, на догідні справи,

      Що служитимуть душі, як помре небавом.

      Львівське братство, хоч відсіль неблизьке, побачив,

      В місті церкву наділив, братствові призначив

      Суму немалу грошей, їм у дар послав,

      Щоб науки там цвіли, пильно зажадав.

      Звідусюди тож тепер богомілля має,

      З тим нехай душа його в небі спочиває»28.