Притулок пророцтв. Дэниел Киз

Чтение книги онлайн.

      – Якого дідька?!

      – Не пручайтеся, так треба.

      – Для чого?

      – Вас транспортуватиме ІМП.

      – Що це означає?

      – Імміграційна і митна поліція. Це стандартна процедура, щоб позбутися підглядача на випадок, якщо за вами хтось стежив. Даруйте за незручності. Зніму кайданки в літаку.

      – Нічого собі, стандартна процедура, трясця вашій матері!

      – Це вже звичка. Ще дуже часто підозрюваних у тероризмі роздягають і натягують їм на голови спеціальний ковпак.

      – Ой, не треба. У мене забій голови, ще, чого доброго, знепритомнію. Можна було і не стягувати кайданки так міцно.

      – Якщо я послаблюватиму їх зараз, це викличе підозри.

      Дуґан помітив, як ще один поліціант сів у його «Мазератті» і кудись поїхав.

      – Куди це, чорт забирай, він забирає мою машину?

      – У гараж в Цинциннаті, доки ви не повернетеся, – конвоїр допоміг Дуґану піднятися трапом і пролізти в люк. – Я хочу сказати, якщо повернетеся.

      – Гей, полегше з формулюваннями!

      У салоні судовий виконавець звільнив йому руки.

      – Мені шкода, але це студмістечко. Тут можуть бути інформатори «Сімнадцятого листопада» та МЕХ з іноземних студентів, що приїхали по обміну. Усе мусило мати переконливий вигляд.

      – Я сьогодні ні рісочки в роті не мав, – поскаржився Дуґан.

      – Я принесу вам щось попоїсти, коли наберемо висоту. До того бажаєте чогось випити?

      – У вас бурбон є?

      – «Джек Деніелс». Годиться?

      – Подвійна порція – якраз те, що треба.

      За кілька секунд офіцер вийшов з камбузу з пляшкою і двома склянками.

      – Нічого, якщо я складу вам товариство? Не люблю пити сам.

      – Ви ж не поведете цю летючу коробку?

      – Ще чого. Я вас охороняю.

      – Тоді приєднуйтеся.

      Вони цокнулися.

      – Хай там що ви робитимете в Греції, успіху вам.

      – Дякую.

      Коли літак з ревінням знявся в небо, Дуґан визирнув в ілюмінатор. Аеродром танув на очах. Вони вже розсікали хмари.

      – Віддайте мені гаманець і все, що у вас є при собі, – скомандував його супроводжувач, коли літак набрав висоту.

      Дуґан вивернув кишені.

      – Шифрований мобільний і криптоключ залиште, – сказав офіцер, простягаючи йому рюкзак. – Візьміть, переодягнетеся в туалеті.

      Дуґан оглянув свої штани, піджак, краватку.

      – Що не так з моїм одягом?

      – У Греції бути схожим на американця не дуже безпечно.

      Що ж, слушно. Він узяв рюкзак, втиснувся в туалетну кабінку й почав переодягатися: потерті джинси, проста чорна футболка, заляпані мазутом сандалії, обтріпаний светр і протерта на СКАЧАТЬ