Притулок пророцтв. Дэниел Киз

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ вам, мабуть, боляче це чути. Я знаю, що сталося з вашою родиною.

      – Мені вже легше. Якби там була зброя масового знищення, хіба б інспектори ООН її не знайшли?

      – Знайшли б, звичайно, якби МЕХ дозволило їм обшукати свою базу. Однак Шатерник раніше доповідав, що на територію Ашрафу інспекторів не пустили.

      – Коли я приїду до Греції, як мені з ним зв’язатися?

      – Через його куратора з ЦРУ, кодове ім’я – Харон.

      – Саме те, що мені треба. Перевізник із давньогрецьких міфів, який переправляє душі покійників через Стікс до пекла.

      – А до цього яка ваша наступна зупинка?

      – Повернусь у Цинциннаті і навідаюся до Тедеску на роботу. Подивимося, що можуть розповісти на кафедрі класичної філології про його поведінку в минулому та про стосунки з Рейвен Слейд.

      – А потім?

      – Вилітаю до Греції. З ким мені тут підтримувати зв’язок?

      Вона зам’ялася.

      – Для ФБР ви існуватимете лише як наш представник у посольстві США в Греції. Жодних інших зв’язків.

      – Якщо я розгадаю послання Тедеску, мені доведеться проковтнути його разом з таблеткою ціаніду?

      – У такому разі – і лише тоді – телефонуйте мені.

      – Яке у вас кодове ім’я?

      – Кимвал.

      – Незвичне якесь. Звідки воно?

      – Ліз задом наперед читається «зіл», а турецькою це означає музичний інструмент кимвал. А у вас яке ім’я?

      – Я був невиїзним аналітиком, тож і кодового імені у мене не було, але, вирушаючи за моря, мабуть, варто якесь вибрати, – Дуґан задумався, тоді усміхнувся. – Якщо в нас операція «Зуби дракона», кличте мене Стоматологом.

      – Хоча для ФБР ви більше не існуєте, вважайте мене чимось на зразок троса для пірнальника.

      Він заглянув у її блакитні очі.

      – Сподіваюся, агентко Кимвал, ви не переріжете його і не віддасте мене на поталу акулам.

      – Не віддам, агенте Стоматолог, принаймні доки ви живі.

      РОЗДІЛ 7

      Афіни

      Коли двері гардеробу відчинилися, Рейвен побачила на столі тарілку картоплі з рибою. У неї забурчало в шлунку.

      Чоловік, якого всі називали Алексі, усе ще в лижній масці, відсунув для неї стілець.

      – Сідай, поїж.

      – З чого це раптом ти такий добрий? Це мій останній обід?

      – Усе залежить від тебе.

      …з’ясуй, що в нього на думці… рейвен, ти ж умієш крутити чоловіками, як хочеш…

      – З яких би причин ти не тримав мене тут, я хочу, щоб ти знав: я захоплююся сильними чоловіками, які борються проти тиранів.

      – Саме це я й хотів почути.

      Рейвен жувала рибу, випльовуючи кістки.

      – Що ще ти хочеш почути?

      – Що б ти зробила, якби я тебе зґвалтував?

      – На СКАЧАТЬ