Притулок пророцтв. Дэниел Киз
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Притулок пророцтв - Дэниел Киз страница 14

СКАЧАТЬ ЦРУ підтримувало фашистську хунту деспотичного полковника Пападопулоса. Гіршого, ніж нацисти. Він тримав наш народ у залізних лещатах. Інакодумства не терпів узагалі. Сімнадцятого листопада 1973-го він кинув танки на студентів, що зібралися на мирну акцію протесту в Афінському політехнічному університеті. Тридцятьох одногрупників мого батька, серед яких була і його кохана, вбили. Сам же батько, його найкращий друг і ще багато хто, усього вісімсот людей, були поранені.

      – Твій батько? Той, що кульгає?

      – У нього протез ноги. А раніше він брав участь у марафоні. І в усьому винна твоя країна.

      – Я не зовсім розумію.

      – Тут ти дізнаєшся правду.

      Її життя залежить від того, наскільки добре вона зрозуміє його ненависть до американців.

      – То розкажи.

      – Коли наступного року хунту полковника скинули, батько та його близький друг Ясон Тедеску заснували «Сімнадцяте листопада» в пам’ять про масову бійню, що відбулася того дня.

      Ці слова, сімнадцяте листопада. Містер Тедеску говорив, що щось призначалося тільки для «Сімнадцятого листопада» та МЕХ. Чи це галюцинація?

      – А який стосунок до всього цього має мій батько? Він же був не політиком, а психіатром.

      – Разом з приспішниками Америки він лікував і греків. Твій батько насправді був кротом ЦРУ.

      – Тато – шпигун? Це неможливо. Він би мені сказав. Він любив мене.

      – Справді? Чому ж тоді він замикав тебе в божевільні?

      Рейвен розтулила рота, та відповісти нічого не змогла, тільки дивилася на Алексі затуманеними очима.

      – Я скажу тобі чому, – вів він далі, гладячи її по волоссю. – Тому що Америка налаштовує таких, як він, проти власних дітей і посилає їхніх синів і дочок на смерть у війні з робітничим класом по всьому світу. Коли ти прозрієш і усвідомиш капіталістичну брехню, ти відродишся.

      …підтакуй йому…

      – То навчи мене.

      Його голос став ніжним.

      – Ти не тільки гарна, Рейвен, ти ще й розумна.

      Алексі зняв маску. Рейвен відкрилося вродливе обличчя з грубуватими рисами і пронизливими темними очима в обрамленні густих чорних брів. Те, що Алексі показав їй своє обличчя, означає, що йому вже все одно, чи зможе вона його опізнати? Це помилування чи смертний вирок?

      – Ти збираєшся мене вбити?

      – Ні.

      Чи чує він, як калатає її серце?

      – А зґвалтувати?

      – Ні. Я збираюся зірвати з твоїх очей полуду, щоб ти побачила, що живеш у брехні.

      – Покажи мені це.

      – На сьогодні досить.

      Рейвен підвелась і попрямувала до гардеробу.

      Алексі зупинив її.

      – Тут є вільна кімнатка з маленьким вікном, можеш спати там. Я принесу матрац, щоб тобі було зручно.

      Рейвен погладила його по руці.

      – Твоя турбота має для мене велике значення.

      Коли Алексі вийшов з кухні, Рейвен хотіла було спробувати відчинити двері, та СКАЧАТЬ