Лаяти не на те дерево. Эрик Баркер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ часто є непередбачуваними. Проте такі кандидати породжують зміни і нестандартність. Часто ці зміни негативні. Оскільки вони не грають за правилами, то часто порушують засади, якими керуються. Меншість нефільтрованих лідерів трансформується, відкидаючи свої хибні переконання і необдумані рішення або перетворюючи їх на кращу стратегію. Ці лідери, як зазначено у дослідженні, мають величезний позитивний вплив.

      У кандидатській дисертації Макунда застосував свою теорію до всіх президентів США, оцінивши, які з них були відфільтровані, а які нефільтровані, та визначивши, чи були вони великими лідерами. Результати були приголомшливими. Його теорія передбачила тип лідерства президента з майже небаченою статистичною впевненістю в 99 %.

      Відфільтровані лідери ніколи не розгойдували човен. Нефільтровані лідери завжди розгойдували його. Часто вони ламали усталені погляди, але іноді вони ламали непохитні традиції на кшталт рабства, як це зробив Авраам Лінкольн.

      Макунда зрозумів це не з чуток. Ця нетрадиційна кандидатська дисертація винесла його на академічний ринок праці. Не беручи до уваги Гарвард та Массачусетський технологічний інститут, він отримав запрошення лише на дві співбесіди після подання понад п’ятдесяти заявок. Пересічні навчальні заклади потребували професора з традиційними поглядами, який міг би викладати політологію – вони хотіли фільтрованого науковця. Нестандартний підхід Макунди зробив його маловірогідним кандидатом на звичайні професорські посади. Лише школи, що шукають «геніїв або аутсайдерів», ресурси для підтримки різноманітності та всебічного розвитку факультету, були зацікавлені в такому, як він. Гарвардська школа бізнесу зробила йому пропозицію, і він погодився.

      Коли я говорив з Макундою, він сказав: «Різниця між хорошими лідерами і великими лідерами – це не питання "більшого". Вони принципово різні люди». Якби британці, побачивши провал політики примирення, сказали: «Нас улаштовує Невілл Чемберлен»,– їх би покарали. Їм не потрібен був більш відфільтрований лідер під час війни; їм потрібен був хтось, кого система ніколи б не впустила у двері. Старі методи не спрацювали, і подальше використання їх було б катастрофічним. Щоб боротися з такою загрозою, як Гітлер, їм потрібен був хтось на кшталт Черчилля.

      Коли я запитав Макунду, що робить нефільтрованих лідерів більш впливовими, він розповів, що вони володіють унікальними якостями, які відрізняють їх серед інших. Не такими привабливими характеристиками, як-от «неймовірно розумний» або «політично проникливий». А якостями, які часто були негативними у своєму значенні, ті, що ми з вами вважали «поганими», але в певному контексті вони виявилися позитивними. Як і паранойя Черчилля стосовно оборони британської держави, ці якості мали згубний вплив, що за певних обставин міг бути допінгом.

      Макунда називає це «підсилювачами». І вони тримають у секреті те, як ваша найбільша слабкість може стати вашою найбільшою силою.

*

      Гленн СКАЧАТЬ