Казки добрих сусідів. Сорок дівчат. Узбецькі народні казки. Народное творчество

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ а Алмауз Кампир гналася за ним по п’ятах, ось-ось дожене і схопить його.

      Коник втомився, вибився з сил. А ніч уже закінчувалась. На світанку біля якогось одинокого хутора хлопець побачив осідланого осла. Він зіскочив з коника, пересів на осла і помчав далі. Осел швидко втомився, Алмауз Кампир почала доганяти хлопця. Що робити?

      Проскакавши повз пагорби, хлопець спустився в улоговину, дивиться – а там пасеться стриножений кінь під сідлом. Зіскочив він з осла, вихопив ніж з піхов, перерізав пута, скочив у сідло і помчав ще швидше. Тепер Алмауз Кампир відстала, та все ще гналася за хлопцем.

      Увесь день до заходу сонця скакав він без відпочинку. До вечора і цей кінь теж дуже втомився, почав спотикатися, і стара, здавалось, ось-ось наздожене хлопця.

      Раптом він помітив оддалік одинокого верблюда. Верблюд був осідланий. Хлопець підскакав до нього, зіскочив з коня, сів у сідло і погнав верблюда. Та стара не випускала його з виду і продовжувала гнатися. Всю ніч хлопець трясся на верблюді, втікаючи від Алмауз Кампир, та, нарешті, верблюд теж утомився. Тут стара знову почала наздоганяти хлопця.

      На світанку хлопець зустрів на шляху бичка. Проте він, мабуть, страждав проносом, бо його задні ноги були забруднені. Хлопець згадав розповідь батька про те, що такі телята, бички і телички наділені чарівними властивостями. Він упіймав бичка і сів на нього верхи. Бичок брикнув задніми ногами і понісся щодуху. Озирнувся хлопець, дивиться – стара залишилась далеко позаду.

      Цілий день скакав хлопець на бичкові. Швидко промайнув короткий осінній день. Бичок дуже втомився і біг не так швидко. А тим часом Алмауз Кампир знову почала наздоганяти хлопця. Вона вже випростала свої кістляві руки, випустила кігті і приготувалася схопити його. Аж раптом бичок задер хвіст і голосно випустив вітри. Хмара пари огорнула бичка і хлопця, і вони зникли в ній, наче у густому тумані. Алмауз Кампир збилася з дороги і побігла зовсім в інший бік. А прудкий бичок все біг і біг. Та ось дорога пішла вгору, і, нарешті, бичок зупинився. Хлопець зліз, зняв із себе пояс і хотів прив’язати бичка. Як раптом бичок заговорив людською мовою:

      – Ти мене не прив’язуй, я нікуди від тебе не піду. Я буду тепер твоїм товаришем і другом.

      Хлопець дуже здивувався і не прив’язав бичка. Він хотів підперезатися поясом, аж раптом намацав у поясній хустці за спиною щось тверде. Тут тільки хлопець згадав, що в хустці у нього зав’язана перепічка, яку мати дала йому в дорогу. Він так зголоднів, що з жадібністю накинувся на їжу і в одну мить з’їв половину перепічки. Утамувавши трохи голод, він загорнув у хустку другу половину перепічки.

      Ніч пройшла спокійно. Вранці бичок прокинувся, встав, виставив уперед передні ноги і, вигнувши спину, солодко потягнувся. Потім хвицнув по черзі задніми ногами і пішов по схилу гори пощипати зеленої травиці. А хлопець, втомлений безперервною погонею, все ще лежав відпочиваючи. Тим часом бичок, насолоджуючись соковитою травою, піднімався вище і вище і, нарешті, зайшов на самісіньку вершину. Подивився він вниз і побачив СКАЧАТЬ