Безодня Маракота. Артур Конан Дойл

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ цього цікавого експерименту в одному з найближчих номерів «Медичного тижневика Кайнплятца».

      Коли поважний професор виконав свою обіцянку й оприлюднив повний звіт про те, що сталося, його розповідь виявилася настільки вражаючою, що її зустріли із загальною недовірою. Деякі видання дозволили собі прокоментувати його заяву настільки образливим тоном, що оскаженілий savant[10] заявив, що більше ніколи не розтулить рота на цю тему… Свою обіцянку він виконав. Проте подана тут розповідь складена на підставі фактів, узятих із найдостовірніших джерел, і в тому, що події, які згадуються в ній, відбулися насправді, можна ніскілечки не сумніватися.

      Сталося так, що незабаром після того, як у вченій голові професора фон Баумґартена зародилася думка про згаданий уже експеримент, він у задумі йшов додому після довгого дня, проведеного в лабораторії, і дорогою йому зустрілася весела компанія студентів, котрі щойно вийшли із шинку. На чолі гучної ватаги, розпалений хмільним чадом і лементуючи гучніше за всіх, крокував молодий Фріц фон Хартманн. Професор обійшов би їх стороною, але його учень кинувся навперейми вчителю.

      – Еге! Вельмишановний наставнику! – вигукнув він, беручи за лікоть старого. – Хочу вам дещо сказати, і зараз, поки хмільне пиво ще гуде у моїй голові, мені це буде легше зробити, ніж в інший час.

      – Слухаю вас, Фріце, – дещо здивувався фізіолог.

      – Я чув, mein herr, що ви наміряєтесь провести чудовий експеримент: витягнути з людини душу, а потім вставити її назад. Правильно?

      – Авжеж, це справді так, Фріце.

      – А ви не думали, любий професоре, що, у вас можуть виникнути труднощі з пошуком того, хто погодиться в цьому брати участь? Potztausend![11] А якщо душа вийде з тіла, а повернутися не зможе? Кепсько вийде. Хто ж піде на такий ризик?

      – Але як же, Фріце? – вигукнув професор, цілком спантеличений таким несподіваним поглядом на цю проблему. – Я сподівався на вашу допомогу. Ви ж не залишите мене. Подумайте, яка нас очікує честь і слава.

      – Та яка там слава! – обурився студент. – Мені що, все життя так жити? Хіба я не простояв дві години в скляному щиті, поки ви вливали в мене електрику? Хіба ви не дратували мої діафрагмальні нерви[12] після того, як оточили шлунок гальванічним плином, від чого у мене виникли проблеми з травленням? Тридцять чотири рази ви вводили мене в месмеричний транс, і що я за це отримав? Нічого. А тепер ви хочете ще й душу з мене витрусити, як якусь шестерінку з годинника. Людське тіло цього просто не витримає!

      – Боже милий! – стурбовано плеснув у долоні професор. – І справді, Фріце. Раніше мені це ніколи не спадало на гадку. Якщо ви скажете, яким чином зможу віддячити вам, повірте, я буду радий це зробити.

      – Тоді слухайте, – з багатозначним виглядом промовив Фріц. – Якщо дасте слово ґонору, що після цього експерименту СКАЧАТЬ