Паризький архітектор. Чарльз Белфор

Чтение книги онлайн.

      Глава 2

      Люсьєн глянув на годинника і прочинив масивні дерев'яні двері будинку номер 28 по рю Галілі. До призначеного часу залишалась одна хвилина, і він відчув задоволення від власної пунктуальності. Хто б іще зміг пройти через усе місто, стати свідком убивства німцями єврея, змити кров застреленої людини з власного піджака і прийти вчасно? Все це зміцнило його віру в те, що треба завжди планувати додаткові п'ятнадцять хвилин, щоб дістатися до місця зустрічі з клієнтом.

      На його неймовірно дорогому годиннику від Картьє, що подарували батьки після церемонії вручення університетського диплома, була рівно друга година – час, що відповідав німецькому часу.

      Перше, що зробили німці, – це перевели час у Франції на часовий пояс рейху. За французьким часом зараз була б перша година дня. Незважаючи на те що від початку окупації минуло вже два роки, цей акт насильства над часом усе ще дратував Люсьєна, навіть більше, ніж свастика чи потворні написи покажчиків готичним шрифтом.

      Чоловік зробив крок усередину і, на своє задоволення, опинився в прохолодному темному холі. Він любив ці багатоквартирні будинки, що були створені бароном Османом[1], який ущент зруйнував у 1850-ті середньовічний Париж, щоб потім відбудувати місто наново. Люсьєн захоплювався стрімкими кам'яними стінами й потужними горизонтальними лініями, що утворювалися рядами вікон і металевими балконами. Він сам мешкав у схожому будинку на рю Каїр.

      Від 1931 року Люсьєн облишив застосовувати у своїх розробках історичні та класичні елементи, щоб стати чистим модерністом в архітектурі, охопивши естетику баухауза – стилю, що був створений німецьким архітектором Вальтером Гропіусом, піонером сучасної архітектури та дизайну (той випадок, коли тевтонський смак вочевидь переважив галльський).

      Однак Люсьєн продовжував захоплюватися цими великими багатоквартирними будинками, яким пощастило вціліти завдяки протекції Наполеона III. Він почав любити ці будинки ще дужче, коли перед війною відвідав свого брата, який жив у Нью-Йорку. Тамтешні житлові споруди здавалися справжнім непотребом порівняно з аналогічними в Парижі.

      Люсьєн підійшов до кімнати консьєржа, ліворуч від входу. Скляні двері були відчинені, а за столом, який укривала яскраво-жовта квітчаста скатертина, сиділа огрядна стара й попихкувала цигаркою.

      Люсьєн кашлянув.

      – Вам в апартамент 3Б, ліфт не працює, – сказала вона, не ворухнувши жодним м'язом обличчя і продовжуючи дивитися кудись у простір.

      Молодик зійшов гарно вигнутими сходами на третій поверх, і його серце закалатало, але не тому, що він був у поганій фізичній формі, а через сильне хвилювання. Чи справді у Мане є замовлення для нього, чи це знову виявиться марнуванням часу? Якщо йому насправді хочуть запропонувати роботу, то чи нададуть йому можливість продемонструвати весь свій талант?

      Люсьєн СКАЧАТЬ