Точка обману. Дэн Браун

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ незважаючи на те що бачили найпотаємніші секрети країни, скидалися на дві висохлі калюжки. Однак тим, хто працював під його керівництвом, Пікерінг здавався гігантом. Його невиразна персона та неприкрашена й проста філософія стали легендарними в стінах управління. Спокійна старанність цього чоловіка в поєднанні з простим чорним костюмом заслужили йому прізвисько Квакер. Талановитий стратег і взірець професіоналізму, Квакер керував своїм усесвітом з неперевершеною чіткістю та ясністю. Його улюблена мантра проголошувала: «Знайдіть істину. І дійте відповідно до неї».

      Коли Рейчел увійшла до кабінету начальника, той розмовляв по телефону. Кожного разу вона зустрічала його з певним подивом: Вільям Пікерінг зовсім не був схожий на людину, яка має достатньо влади, щоб розбудити президента о будь-якій порі.

      Шеф поклав слухавку і махнув рукою Рейчел, щоб вона заходила.

      – Сідайте, агенте Секстон, – сказав він владно.

      – Дякую, сер, – відповіла Рейчел і сіла.

      У компанії Пікерінга багато хто почувався некомфортно через його прямоту й відвертість, але цей чоловік завжди подобався Рейчел. Він був прямою протилежністю її батька: фізично непоказний, позбавлений усякої харизми, він виконував свій обов’язок з безкорисливим патріотизмом, уникаючи уваги мас-медіа, у той час як сенатор Секстон дуже любив перебувати в центрі уваги.

      Пікерінг зняв окуляри й уважно поглянув на Рейчел.

      – Агенте Секстон, приблизно півгодини тому мені зателефонував президент. Ішлося безпосередньо про вас.

      Рейчел неспокійно завовтузилась у кріслі. Пікерінг був відомий тим, що відразу ж переходив до суті справи. «От тобі й початок!» – подумала вона.

      – Сподіваюся, ваша розмова не стосувалась якоїсь проблеми, що виникла через мою роботу?

      – Навпаки. Президент каже, що у Білому домі вас надзвичайно високо цінують.

      Рейчел полегшено зітхнула – так, щоб цього не помітив Пікерінг.

      – Чого ж тоді йому треба?

      – Він хоче з вами зустрітися. Особисто. І негайно.

      Рейчел занепокоїлася ще більше.

      – Особиста зустріч? Стосовно чого?

      – До біса гарне запитання. Бо я сам не знаю. Він мені не сказав.

      Рейчел зовсім розгубилася. Не надати інформації директорові управління військово-космічної розвідки було все одно, що тримати папу в невіданні про секрети Ватикану. Найпоширенішим жартом в управлінні був такий: якщо Пікерінг про щось не знає, отже, цього не існує.

      Пікерінг підвівся і почав походжати туди-сюди перед вікном.

      – Він попрохав, щоб я негайно з вами зв’язався і направив вас до нього.

      – Просто зараз?

      – Президент прислав транспортний засіб. Він чекає надворі.

      Рейчел нахмурилась. Уже саме президентське прохання про зустріч було бентежним, та ще більше непокоїв тривожний вираз СКАЧАТЬ