Дякую за запізнення: керівництво для оптимістів сучасності. Томас Фридман

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ і шестеро його сестер народилися в Батмані. Сестри, більшість із яких має лише базову освіту, працюють на посадах головного редактора, комерційного директора, менеджерів виробництва застосунків – це досить примітне явище для міста, де здебільшого жінкам у сім’ї навіть не дозволяють працювати.

      Нині головний офіс фірми розташований у Стамбулі, сказав Їлдіз, «хоча й досі у нас багато людей працює в Батмані». Завдяки можливостям зв’язку вони «можуть працювати на комп’ютері вдома на нас, що створює багато можливостей найму». Крім Батмана й Стамбула, офіси фірми є в Дубліні, Дубаї, Бейруті та Пало-Алто. А чом би й ні?

      «Це допомагає розв’язувати проблему т. зв. “знедолених”, – зауважив Їлдіз. – Тепер лише треба, щоб була голова на плечах, трохи навчання і – вкладайте свої ідеї у фантастичний бізнес з усіх куточків широкого світу!»

      Історія Садіка Їлдіза (а я таких, як він, зустрічав багато за останнє десятиріччя) – яскравий приклад того, як освіта й наявність зв’язку й супернової «створює нові можливості для дедалі більшої кількості людей з верств із низькими доходами, що дає змогу їм мислити й діяти так, ніби вони належать до середнього класу, а також вимагати безпеки, забезпечення гідності та громадянських прав, – пояснював Халід Малік, колишній директор Центру з підготовки «Звіту про розвиток людства ООН». «Це тектонічний зсув. Промислова революція зачепила лише 10 млн жителів. А тут ідеться про 2 млрд людей». А ми ж тільки-но на початку цієї історії.

      Далі у книжці я зупинюся на цьому докладніше. Але до Їлдіза в мене було ще останнє запитання: коли їхня родина заснувала компанію?

      «У 2007 році», – відповів він.

      Розділ 5

      Ринок

      Кейвон Бейкпур – співзасновник і виконавчий директор Periscope – застосунку для трансляції потокового відео, який було запущено в березні 2014 року20 і в якого протягом чотирьох місяців налічувалося 10 млн користувачів. Його швиденько придбав Twitter, бо зрозумів, що це своєрідна відеоверсія твітів у реальному часі. Periscope швидко зажив популярності, створивши платформу, за допомогою якої власники смартфонів могли ділитися потоковим відео того, що бачили або в чому брали участь: ураган, землетрус, повінь, мітинг Доналда Трампа, захопливий атракціон у Disney World, суперечка з копом або сидячий страйк законодавців-демократів на підлозі Палати представників США. Бейкпур описує завдання Periscope, що покликаний дати змогу кожному «вивчати світ чужими очима» на шляху до «емпатії та істини»; емпатія виникає завдяки живому контакту людей між собою і з довкіллям, а істина породжується тим, що живе відео не бреше. Ви все бачите таким, яким воно є.

      А яким воно є – ілюструє історія, котру переповів мені Бейкпур:

      Торік у липні [2015 року] я летів із Сан-Франциско до Лондона на Вімблдонські змагання. Летів я рейсом United і картав себе за те, що забув завантажити фільми з iTunes, щоб подивитися на айпеді, бо що ще робити на борту протягом дев’ятьох годин. Тоді СКАЧАТЬ