Дякую за запізнення: керівництво для оптимістів сучасності. Томас Фридман

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ ресурсами, або рушія відеогри, або системи керування дронами, або керування робототехнікою. Ви завантажуєте його на комп’ютер компанії чи власний, адаптуєте для своїх специфічних потреб, ви (або програміст) модернізуєте його, і вже з усіма цими вдосконаленнями завантажуєте його знов до бібліотеки GitHub, щоб наступна особа змогла користуватися новою й покращеною версією. Тепер уявіть-но, що найкращі у світі програмісти з усіх усюд, які або працюють на компанії, або яким потрібне визнання, роблять те саме. У результаті маєте ефективний цикл швидкого навчання й поліпшення програмного забезпечення, що значно прискорює новаторство.

      GitHub заснувало троє розумах, зациклених на компах: Том Престон-Вернер, Кріс Венстрет і П. Дж. Гаєт; тепер це найбільший у світі сховок кодів. Оскільки в усіх великих компаніях, які я відвідував, були програмісти, що користувалися для співробітництва платформою GitHub, то вирішив відвідати й джерело такої кількості вихідних кодів у штабі в Сан-Франциско. За збігом обставин, я за тиждень до того інтерв’ював президента Барака Обаму в Овальному кабінеті12 з приводу Ірану. Я згадав про це лише тому, що вестибюль для відвідувачів у GitHub – точнісінька копія вестибюля в Овальному кабінеті, навіть килим такий самий!

      Вони полюбляють, коли відвідувачі відчувають себе по-особливому.

      Мій інтерв’юйований Кріс Венстрет, виконавчий директор GitHub, почав розповідати мені, як Git потрапив до GitHub. Він пояснив, що Git – «це дистрибутивна версія системи керування», котру 2005 року винайшов Лінус Торвалдс, один із великих і недооцінених новаторів нашого часу. Торвалдс – проповідник відкритого коду, який створив Linux, першу ОС із відкритим кодом, що потужно конкурувала з Microsoft Windows. Програма Торвалдса Git дозволяла групі кодувальників працювати разом, використовуючи ті самі файли, уможливлюючи програмістам робити власні надбудови або паралельні структури, користуватися чужою роботою, а також бачити, хто й що саме змінив, – можна було все зберегти або скасувати, покращити та поекспериментувати.

      «Візьміть Вікіпедію, яка є версією системи керування для написання енциклопедій із відкритим кодом», – пояснював Венстрет. Люди роблять свій внесок до кожного запису, а ви можете бачити, покращувати або скасовувати зміни. Там чинне одне правило: усі покращення може використовувати вся спільнота. Пропрієтарне програмне забезпечення, наприклад Windows або iOS компанії Apple, також є версією керівної системи, але коди його закриті, і вихідним кодом та подальшими змінами компанії зі спільнотою не діляться.

      Модель із відкритим кодом, яка є в GitHub, – це «дистрибутивна версія контрольованої системи: кожний може докласти своє, а спільнота щодня принципово вирішує, у кого найкраща версія, – сказав Венстрет. – Найкраща опиняється нагорі за законом соціального відбору при співробітництві, – у такий спосіб на Amazon.com читачі рейтингують книжки. На GitHub спільнота оцінює різні версії, проставляючи зірочки або лайки, або це саме можна простежити за кількістю завантажень. СКАЧАТЬ