Метаморфози, або Золотий осел. Луций Апулей
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Метаморфози, або Золотий осел - Луций Апулей страница 28
Название: Метаморфози, або Золотий осел
Автор: Луций Апулей
Издательство: Фолио
Жанр: Античная литература
Серия: Істини
isbn: 978-966-03-7966-4
isbn:
54
Згідно з міфом, Афродіта (Венера) виникла з морської піни, звідси її прізвисько – Анадіомена – «та, що виринає з води». Збереглись статуї Афродіти – Анадіомени.
55
Туя – дерево з родини кипарисових; її деревина з запахом лимона належала до найдорожчих.
56
Розрізувачі – раби, обов’язком яких було розрізувати м’ясо, накладати його на тарілки й подавати гостям.
57
Застосовувані тут жести належали до арсеналу прийомів античних ораторів, які під час виступу щедро вдавались до міміки й жестів.
58
Олімпійські ігри збирали учасників і глядачів з материкової Греції, островів, грецьких колоній.
59
Богиню Справедливості (Феміду) стародавні греки й римляни уявляли як всевидющу жінку, від пильного погляду якої ніщо не сховається.
60
Тисяча золотих, тобто денаріїв.
61
Гарпії – три міфічні крилаті страховиська, богині всезмітаючої бурі (Аелло, Келайна, Окіпета); уявлялись у вигляді потворних птахів з жіночими головами й грудьми, з залізними пазурами.
62
Лінкей – учасник Калідонського полювання й походу аргонавтів; славився гостротою зору, міг бачити навіть крізь землю і каміння.
Аргус – міфічний багатоокий велетень, у якого частина очей спала, а частина не спала. Його ім’я стало загальним для позначення неусипного сторожа.
63
Сімка вважалася священним, ідеальним числом; теоретично обґрунтування їй дали піфагорейці. Описаний акт договору являє собою пародію на дійсні юридичні акти.
64
Таблички – дощечки, покриті воском, на яких писали загостреною паличкою – стилем.
65
Філодеспот – (досл. «той, хто любить свого хазяїна»), ім’я, цілком підходяще для економа.
66
За віруванням стародавніх греків і римлян, кожне необережно вимовлене слово, як у даному випадку, мало силу віщування для людини, яка його почула. Ім’я Телефрон – грецьке (досл. «далекоглядний»), ужите в романі в насмішкуватому тоні, бо всупереч значенню свого імені його носій виявився наївним телепнем.
67
Аонійський юнак – Пенфей, цар Фів, розтерзаний вакханками за вороже ставлення до культу бога Вакха. Термін «аонійський» походить від старовинної назви племені аоніїв, яке населяло Беотію. В поезії «аонійський» означає те саме, що «беотійський».
68
Піплейський співець – легендарний співець і музика Орфей, розтерзаний жінками за відмову брати участь в оргіастичних святах на честь Вакха. Слово «піплейський» походить від міста Піпли, або Пімпли у Фракії – місця народження Орфея.