Таємниця патера Брауна = The Secret of Father Brown. Гілберт Кіт Честертон

Чтение книги онлайн.

      – Прошу: циліндр на чоловікові, – відрубав соціаліст.

      – Так, атож, аякже! – запобіг канадець із добродушністю справжнього варвара. – Не треба псувати свято. Нумо звеселімо сьогодні товариство. Не будемо мазати обличчя сажею і сідати на капелюхи, якщо вам це не до душі, але вигадаємо щось подібне. Чому б нам не розіграти справжню стару англійську пантоміму – з клоуном, Коломбіною й усім іншим? Я бачив таку виставу перед від’їздом із Англії, коли мені було десь дванадцять років, і у мене залишилося про неї спогад яскравий, як багаття. А коли я торік повернувся, виявилося, що пантомім більше не грають. Ставлять одні лиш плаксиві чарівні казки. Я хочу бачити хорошу бійку, розпечену кочергу, поліціянта, з котрого роблять котлету, а мені подають принцес, котрі базікають при місячному світлі, синіх птахів і тому подібну дурню. Синя Борода – це мені до душі, та й той подобається мені більш за все у вигляді Панталоне.

      – Я всією душею підтримую пропозицію зробити з поліціянта котлету, – сказав Джон Крук, – це набагато вдаліше визначення соціалізму, ніж те, що тут нещодавно цитували. Але вистава – справа, природно, заскладна.

      – Та що ви! – зі захопленням спростував пан Блаунт. – Влаштувати арлекінаду? Немає нічого простішого! По-перше, можна таляпати що заманеться, а по-друге, на реквізит і декорації згодиться будь-яке домашнє начиння – столи, вішаки, білизняні кошики тощо.

      – Атож, це правда, – Крук пожвавів і почав міряти кроками кімнату. – Тільки ось боюся, що мені не вдасться роздобути поліційний однострій. Давно я вже не вбивав правоохоронця.

      Блаунт на мить задумався і раптом ляснув себе по стегну.

      – Дістанемо! – вигукнув він. – Тут у листі є телефон Флоріана, а він знає всіх костюмерів у Лондоні. Я зателефоную йому і попрошу прихопити з собою костюм поліціянта.

      І він кинувся до телефону.

      – Ах, як чудово, хресний, – Рубі була готова танцювати від радощів, – я буду Коломбіною, а ви – Панталоне.

      Мільйонер випростався і завмер у величній позі язичницького бога.

      – Вважаю, моя люба, – сухо промовив він, – що вам краще пошукати когось іншого для ролі Панталоне.

      – Я можу бути Панталоне, якщо хочеш, – вперше і востаннє втрутився в розмову полковник Адамс, вийнявши з рота сигару.

      – Вам за це потрібно пам’ятник поставити, – вигукнув канадець, і з сяючим обличчям обернувся від телефону. – Ну ось, отже, все влаштовано. Пан Крук буде клоуном – він журналіст, отже, знає все застарілі жарти. Я можу бути Арлекіном – для цього потрібні тільки довгі ноги й уміння стрибати. Мій приятель Флоріан пообіцяв мені зараз, що дістане костюм поліціянта дорогою та переодягнеться. Виставу можна влаштувати тут, у цьому холі, а публіку посадимо на сходи. Вхідні двері будуть задником, якщо їх зачинити, у нас вийде інтер’єр англійської оселі, а відкрити – освітлений місяцем сад. Це буде чарівно.

      І, СКАЧАТЬ