Богдан Хмельницький. Легенда і людина. Петро Кралюк
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Богдан Хмельницький. Легенда і людина - Петро Кралюк страница 9

Название: Богдан Хмельницький. Легенда і людина

Автор: Петро Кралюк

Издательство: Фолио

Жанр: Биографии и Мемуары

Серия:

isbn: 978-966-03-7825-4

isbn:

СКАЧАТЬ будете скарб находити,

      то будемо з вами пополам скарб ділити,

      тоді будемо з вами за рідного брата жити.

      Ступайте, тут вам дорога одна до самого дна».[34]

      Козаки ж у цих творах представлені як славні молодці, котрі легко перемагають ляхів. А ляхам випоминається те, що вони погано ставилися до козаків.

      Були твори, в яких розповідалося про погроми євреїв. У них, як правило, йдеться про жидів-рандарів (орендарів), котрі безжалісно експлуатували мужиків та козаків:

      «…котрий би то козак альбо мужик ісхотів риби вловити,

      жінку свою з дітьми прокормити,

      то не йди до пана благословиться,

      да піди до жида-рандара, да поступи йому часть оддають,

      щоб позволив на річці риби вловити,

      жінку свою з дітьми покормити».[35]

      Дійшли до нас й твори, де говориться про негаразди Хмельниччини. У одному з них йдеться про те, як Хмельницький віддавав українців у ясир:

      «…що все парубочки, да дівочки,

      да молодиї молодички,

      да безщасниї удовички.

      Парубочки ідуть – у дудочки грають,

      а дівочки ідуть – пісні співають,

      а вдовички ідуть – сильно ридають.

      Ой вони ідуть, сильно ридають

      да Хмельницького проклинають:

      «Бодай того Хмельницького

      первая куля не минула,

      а другая устрелила,

      у серденько уцелила!».[36]

      Тобто в народній пам’яті Хмельницький не обов’язково постає в образі героя. Як бачимо, про нього говориться і як про винуватця народних лих.

      До творів, які вийшли з-під пера православних і писалися в часи Хмельниччини чи незадовго після неї, належить т. зв. Львівський літопис.[37] Названий він так через те, що був знайдений у Львові.

      Імовірним автором літопису вважається Михайло Гунашевський – дрібний шляхтич із Галичини, який став священиком. У 1647 р. він потрапив до канцелярії Війська Запорозького, брав участь у посольстві Богдана Хмельницького до Москви в 1652 р., а потім опинився в оточенні Івана Виговського. У 1660 р. Гунашевський отримав посілості на Придніпров’ї, маючи на той час сан протоієрея. Отже, імовірний автор Львівського літопису був безпосереднім свідком подій Хмельниччини.[38] Це не могло не знайти відображення в його творі. Правда, сам твір закінчується описом битви під Зборовом та Збаражем у 1649 р.

      Михайло Гунашевський розглядав унію, міжконфесійну напругу між католиками й православними як одну з головних причин конфліктів між козаками й поляками. Згодом ця думка набула значного поширення в українській літературі, а також у літературі російській. Давала вона про себе знати і у польській та єврейській літературах.

      Автор, судячи з усього, належав до духовних осіб, і це не могло не позначитися на його позиції. Конфесійні аспекти в літописі посідають далеко СКАЧАТЬ

<p>34</p>

Цит. за: Возняк М. Історія української літератури. – 2-е вид., виправлене. – Львів, 1994. – Кн. друга. – С. 469.

<p>35</p>

Цит. за: Возняк М. Історія української літератури. – 2-е вид., виправлене. – Кн. друга. – С. 468.

<p>36</p>

Там само. – С. 483.

<p>37</p>

Див.: Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець: джерелознавче дослідження. – Вид. друге. – К., 1971.

<p>38</p>

Див.: Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець: джерелознавче дослідження. – Вид. друге. – С. 13–17.