Колонізатор. Сергій Залевський
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Колонізатор - Сергій Залевський страница 9

СКАЧАТЬ відлетіти невідомо куди на декілька років, але я чув, що серед тих, хто усе життя пропрацював в космосі, є такі, хто не можуть нормально спати на планеті – натяк зрозумілий?

      – Тут все складно, директор – самі знаєте, такі люди без роботи не сидять, та і зарплата у них…

      – Ваша справа знайти, а питання оплати праці нехай вирішує з ними сам Шнітке – коротше, у нас повинно бути через три місяці те, що йому потрібно – і це ваше головне завдання на ці три місяці. Все, працюйте.

      – Дві хвилини до виходу в точці призначення – повідомив ШМ «Вілота» на сорокову добу подорожі через дванадцять номерних систем убік Гармора.

      Зараз в рубці знаходься усі троє мандрівників: глава корпорації «М.Ш.Тех» Макс, його перша дружина Юлі, що займала зараз ложемент пілота і Лакіра – дівчина половину шляху провела в капсулі під розгоном, освоюючи шостий ранг професії «диспетчер-оператор захисних систем». Перші три бази вже уляглися в її голові, і сьогодні-завтра знову уляжеться на чергові десять діб цієї процедури, але вже на борту верфі – цей носій йде на перебудову. Так подумав глава корпорації – свій «Треммо» він вирішив пустити на модернізацію другим, оскільки лінкор доки був єдиною повноцінною бойовою одиницею корпорації. На носії хоч і була сотня КВП п’ятого покоління, але пілотів було значно менше, можна сказати, що катастрофічно мало.

      Сама Лакіра зовні була абсолютно спокійною і байдужою, хоча усередині трохи хвилювалася – все, що відбувалося в її житті за останній місяць, різко відрізнялося від усього її минулого життя, а на великому космічному кораблі дівчина взагалі була уперше, та і за великим рахунком, далі за орбіту своєї Лайни вона не літала ніколи.

      – Система 02-СБ-133к, штатний вихід із стрибка… реєструю опромінення обшивки, проводжу сканування у відповідь – розговорився бортовий розумник носія – технолог не давав йому імені, оскільки у світлі майбутніх переробок це не мало ніякого сенсу.

      – О! Нарешті. повернення блудного сина – вийшла на зв’язок Мартуся – а де подарунки, квіти,… стоп, квіти не потрібно, я їх не люблю – я люблю кредитами. Що там з нашими фінансами, шеф, все нормально?

      – Кхе… і тобі привіт, Мартуся – Колонія знову здивувала технолога своїм вільним стилем спілкування – з фінансами поки все нормально, ще на пару місяців тобі вистачить, а потім думатимемо, де ще узяти. До речі про подарунки – ось це диво під назвою «Вілот» – твій перший об’єкт для роботи, лінкор доки притримаємо. Зараз дізнаюся як справи у моїх підопічних і активуватимемо другу Колонію – так, швидше за все, справа піде швидше,… а що там з верф’ю – як проходить процес модернізації до потрібних стандартів?

      – Докладаю, шеф: до закінчення процесу тридцять п’ять годин… приблизно… ідуть точні роботи, налаштування, юстирування там всякі, і так, по дрібницях – всяка фігня… можеш розслабити булки малюк – у мене все під контролем.

      Ззаду Макс почув незрозумілий звук і обернувся: Лакіра із здивованим обличчям дивилася СКАЧАТЬ