Колонізатор. Сергій Залевський

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ фортецях вони ідентичні, хоча,… така вірогідність дуже висока, якщо трохи подумати. А з приводу співпраці з Бриларом, то можу сказати, що як відповідальний громадянин Торгового Союзу, я передам деякі відомості своїй державі через декілька років, одночасно з передачею цих же даних ще декільком державам Співдружності. Більше поки мені нічого сказати, вибачте, і з приводу технологій валлінгів: хаманці його розколупали без мене, і те, що тепер у них є матеріал для технологічного ривка – це їх нагорода за десятиліття протистояння з цими коротунами – тут адже ці витрішкуваті пуголовки не з’являються, як мені відомо.

      – Тобто Макс, ви стверджуєте, що маєте технології, які використовуєте у своїх цілях, а уся Співдружність чекатиме, коли одноосібний їх володар вирішить ними поділитися?

      – Я б не став називати це технологіями – доки це знання, і найближчими роками я їх освоюватиму, щоб перетворити ці знання в технології, які потім передам людству. Не всім і не безкоштовно, природно – на момент передачі я визначуся з ціною – моя корпорація створюватиме, і продаватиме ексклюзивні товари, які у свою чергу будуть доступні не усім. Ось власне і все – через добу чекаю ваших фахівців на станції, якщо вас ще на той час цікавитиме мій кур’єр. А тепер попрошу вас покинути наш будинок – у нас сьогодні сімейне свято, а ви не входите до числа наших родичів і вносите елемент незадоволення в емоції моїх жінок, хе-хе. Прошу не ображатися, агенти – мені цікавіше з ними, ніж з вами – а-ха-ха-ха!

      Весь день був присвячений святу: приїхав Клом зі своїми вцілілими вісім років тому товаришами по службі – всі зі своїми подружками, у тому числі і сам братик – чарівна шатенка добре виглядала поряд із здоров’яком Кронлі старшим. Під’їхали і їх прийомні діти: курсант Герт в строгому костюмі академії ВКС Брилара і його сестра Елія, одягнена по-цивільному просто і строкато – їй форма одягу не вказана. Ближче до вечора, коли усі наїлися, напилися і нагулялися, компанія повільно розсмокталася – у будинку залишилися тільки дві молоді жінки, їх чоловік і брат зі своєю подругою. Діти вже вели цілком самостійне життя, тому, тепло попрощавшись з батьком, відбули у своїх справах. Макс не наполягав і не нав’язував їм своє суспільство – поруч залишилися ті, хто знав його майже з самого прибуття в цей світ.

      З ранку вирішили злітати на їх з Юлі дике місце з валунами: показати Лакірі відлюдний куточок природи з особливою атмосферою і обстановкою навкруги. Тут намітилися проблеми з транспортом: їх двомісний «Індо-52» активно використовувався Кломом, у дітей були свої флайеры, а купувати заради однієї поїздки ще один агрегат було безглуздо – невідомо, коли вони зможуть їм скористатися наступного разу. Тому орендували на добу звичайний чотиримісний апаратик і відправилися купатися, загорати і любити один одного. Тут все було також, як і вісім років тому – що таке вісім років для планети – менше миті! Аура цього дикого і в той же час чарівного місця знову обплела своїми чарами людей і особливо СКАЧАТЬ