За межами Марса та Венери. Магія стосунків у бурхливому сьогоденні. Джон Грей

Чтение книги онлайн.

      У XVI столітті, коли спалахнув короткотривалий роман Ромео і Джульєтти, романтична складова та ейфорія нового кохання сприймались як тимчасові, а отже, й неважливі. Батьки обирали наречених своїм дітям. Такі шлюби за домовленістю були дуже поширені в усьому світі до XVIІІ століття і досі зберігають свою популярність у деяких регіонах Китаю, Індії та інших країн, що розвиваються. У шлюбі за домовленістю визначальним чинником у виборі кандидата на супутню роль є не так наявність романтичного кохання, як його практичні якості. У різні історичні періоди і в різних культурах світу вимоги до кандидатів часто були однаковими. Ось список найпоширеніших із них, які вважалися важливішими за романтичні почуття:

      1) молодість, незайманість жінки та її здатність народжувати дітей;

      2) сила і ріст чоловіка;

      3) психічне, емоційне і фізичне здоров’я;

      4) заможність;

      5) соціальний статус сім’ї;

      6) однакова раса;

      7) однакова віра;

      8) схвалення батьків.

      Хоча відносини супутніх ролей були корисними для суспільства, багато чоловіків і жінок почувались у цих стосунках незадоволеними, адже їм доводилося пригнічувати аспекти своєї особистості, які не відповідали їхнім ролям. Чоловіки, які хотіли доглядати за своїми дітьми або яким була до душі менш оплачувана, але приємніша робота, приховували це, оскільки мусили забезпечувати сім’ю. Жінки, яких приваблювали більш інтелектуальні заняття або які мали амбіції за межами домашнього господарства, змушені були відкинути цю частину своєї особистості, щоб зосередитись на турботі про сім’ю.

      У наш час таке самообмеження не вважається прийнятним. За останні 200, і особливо в останні п’ятдесят років, ми подолали довгий шлях. Внаслідок того, що жінки стають більш фінансово незалежними, освіченими і самодостатніми, змінилися й емоційні вимоги обох статей у виборі партнера.

      Оскільки жінка більше не мусить цілковито покладатися на чоловіка, щоб задовольнити свою потребу у виживанні та захисті, вона має більшу свободу втілювати свої мрії та проявляти свої почуття. Якщо шлюб виявився невдалим, розлучитись у наш час значно легше, ніж колись. У 1969 році кількість розлучень в Америці протягом року зросла з 10 до 50 %. Цей карколомний стрибок був частково зумовлений політикою розлучення за згодою сторін, яка була впроваджена того ж року, а також тим, що жінки вже були більш фінансово незалежними і могли забезпечувати себе самостійно.

      Для жінок сила чоловіка, його статура, соціальний статус або достаток втратили вирішальне значення у процесі СКАЧАТЬ