Про письменство. Мемуари про ремесло. Стівен Кінг
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Про письменство. Мемуари про ремесло - Стівен Кінг страница 7
Название: Про письменство. Мемуари про ремесло
Автор: Стівен Кінг
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Биографии и Мемуары
isbn: 978-617-12-4023-0, 978-617-12-4022-3, 978-617-12-3427-7, 978-1-4391-9363-1
isbn:
Але телебачення прийшло в дім Кінгів відносно пізно, і я цьому радий. Якщо задуматися, то я член добірної групи – останньої жменьки американських письменників, які навчилися читати й писати раніше, ніж жерти щоденну порцію відеолайна. А може, це й не важить. Але, з другого боку, коли ти тільки починаєш як письменник, оголити провід свого телевізора, обмотати ним цвях і встромити в розетку – не найгірша ідея. Подивишся, що згорить і в скількох людей.
Просто як варіант.
Наприкінці 50-х літературний агент і одержимий збирач предметів зі світу наукової фантастики на ім’я Форрест Джей Акерман змінив життя тисяч дітлахів – серед яких був я, – коли став редактором журналу «Відомі чудовиська Кінокраю»[21]. Запитайте про цей журнал будь-кого, причетного до жанрів фентезі, жахів чи наукової фантастики за минулі тридцять років, і спостережете сміх, блиск в очах і потік світлих спогадів – я практично гарантую це.
Десь у 1960 році Форрі (іноді він іще називав себе «Акермонстр») взявся видавати недовговічний, але цікавий споріднений журнал «Космонавти»[22], у якому висвітлювалися новини науково-фантастичного кіно. У 1960 році я надіслав у «Космонавти» оповідання. Наскільки пригадую, це було перше оповідання, яке я подав на публікацію. Не пам’ятаю назви, але я все ще був на ро-менівській стадії свого розвитку, і, безсумнівно, конкретно ця оповідка багато чим завдячує мавпі-вбивці з акваріумом на голові.
Моє оповідання не взяли, але Форрі його зберіг (Форрі береже все, про це вам скаже всякий, хто був на екскурсії в його домі – Акермаєтку). Років через двадцять на автограф-сесії в лос-анджелеській книгарні в черзі стоїть Форрі… з моїм оповіданням, надрукованим з одинарним інтервалом на давно спочилій друкарській машинці «Royal», яку мама подарувала мені на Різдво мого одинадцятого року. Він хотів, аби я йому його підписав. І я, мабуть-таки, підписав, хоча ця зустріч була настільки сюрреалістичною, що я не цілковито впевнений. От вам і привиди минулого. Ох і справи.
Перший твір, який я спромігся опублікувати, вийшов у журналі для фанатів жахів, який випускав Майк Ґарретт із Бірмінгема, штат Алабама (Майк досі з нами, досі в справі). Він опублікував мою повість під назвою «У напівсвіті страху», але моя назва мені досі подобається більше – «Я був малолітнім розкрадачем могил». Супер-пупер! Бдищ!
Найперша справді оригінальна ідея – а найперша запам’ятовується назавжди – виникла в мене наприкінці останнього, восьмого року милостивого царювання Айка[23]. Я сидів за кухонним столом у нашому домі в Даремі та спостерігав за мамою, яка вклеювала в книжечку пасма купонів S&H Green Stamps[24] СКАЧАТЬ
«Highway Patrol» (1955–1959) – пригодницький серіал-бойовик про дорожню поліцію та її суворого й відважного начальника Дена Метьюза; «One Step Beyond» (1959–1961) – серіал-антологія про паранормальне та невідоме; «Cheyenne» (1955–1963) – драматичний вестерн-серіал; «Sea Hunt» (1958–1961) – серіал-бойовик про пригоди відставного військового водолаза, аквалангіста Майка Нельсона; «Your Hit Parade» (1950–1959) – музична програма; «Annie Oakley» (1954–1957) – художній вестерн-серіал про справжню жінку-стрільця Енні Оуклі; Tommy Rettig (1941–1996) – малолітній актор, що зіграв головну роль друга і господаря колі Лессі в перших сезонах однойменного серіалу («Lassie») (1954–1973); Jock Mahoney (1919–1989) – виконавець головної ролі сміливого, вправного та справедливого Вершника з пасовиськ в однойменному серіалі «The Range Rider» (1951–1953); Andy Devine (1905–1977) – актор, котрий часто грав помічників ковбоїв у серіалах, серед яких «Пригоди Дикого Білла Гікока» («The Adventures of Wild Bill Hickok», 1951–1958), запам’ятався глядачам своїм скигливим голосом.
Forrest J. Ackerman (1916–2008) – лос-анджелеський редактор, письменник-фантаст, літературний агент; засновник науково-фантастичного фандому і провідний знавець фільмів у жанрах наукової фантастики, жахів та фентезі; один з найбільших колекціонерів предметів, пов’язаних із фільмами та книгами у вищезгаданих жанрах. Як літературний агент представляв таких письменників, як Рей Бредбері, Айзек Азімов, Курт Сіодмак, А. Е. ван Вогт, Рон Л. Габбард. Разом із видавцем Джеймсом Ворреном (James Warren) заснував у 1958 році журнал «Відомі чудовиська Кінокраю» («Famous Monsters of Filmland») і був його редактором та головним автором матеріалів. У журналі були статті, фотографії та ілюстрації, присвячені фільмам жахів – від німого до сучасного кіно, – а також їх творцям і зіркам.
«Spacemen».
Двайт Девід «Айк» Ейзенгауер (1890–1969) – 34-й президент США (1953–1961).
Одна з марок купонів, які видаються покупцям у рамках програми лояльності. Кожен купон мав дуже низьку вартість у кілька тисячних долара, але, назбиравши достатню кількість, їх можна було обміняти на акційні товари виробників – партнерів компанії, яка випускала такі купони.