Бути щасливіше. Сьогодні. Зараз. Завжди. Тал Бен-Шахар

Чтение книги онлайн.

      Неабияк прислужилися мені колеги і друзі з «Tanker Pacific» – у ході наших спільних семінарів і в неквапливих балачках визріло чимало думок цієї книжки. Мушу скласти подяку Ідан Офер, Г’ю Гангу, Семові Нортону, Анілові Сінгху, Тадікові Тонґі й Патрісії Лім.

      Я вдячний своєму агентові Рейфу Сеґалайнові за його терпіння, підтримку і вміння підбадьорити мене у скруті. Джон Ейхерн – мій редактор у видавництві «McGraw Hill» – вірив у мою книжку з першого дня, і саме з його легкої руки власне процес публікації був для мене такий приємний.

      Бог благословив мене великою й дружною родиною – вона править за коло щастя для мене. Величезна подяка їм усім – Бен-Шахарам, Бен-Поратам, Бен-Урам, Ґроберам, Колодним, Марксам, Міллерам, Мозесам і Роузам – за ті незліченні години, які ми провели й проводитимемо, обговорюючи й смакуючи прекрасне життя. А ще спасибі бабусі й дідусеві за те, що вони пережили найгірше і зуміли стати наочною ілюстрацією кращого.

      Чимало ідей з цієї книжки народилася у розмовах з моїми братом і сестрою – Зеєвом і Атерет, двома блискучими й проникливими психологами. Тамі – моя дружина й супутниця життя – терпляче вислуховувала мої ідеї, коли вони були ще сирові, а потім читала і обговорювала зі мною все, що я написав. Поки ми з дружиною розмовляли про книжку, наші діти Девід і Шірель терпляче сиділи на моїх колінах (час від часу вони оберталися й посміхалися мені, наче бажаючи нагадати про те, у чому полягає справжнє щастя). А мої батьки заклали в мені ті основи, завдяки яким я зумів написати про щастя і, що ще важливіше, знайти його у власному житті.

      Бути щасливіше

      Сьогодні

      Зараз

      Завжди

      Моїй родині

      Частина I

      Що таке щастя?

      1

      Проблема щастя

      Сприятлива можливість ховається серед труднощів і проблем.

      Мені було шістнадцять років, коли я виграв ізраїльський національний чемпіонат зі сквошу. Саме завдяки цій події тема щастя стала центральною в моєму житті.

      Я завжди був упевнений у тому, що, коли мені пощастить виграти чемпіонський титул, це зробить мене щасливим і заповнить порожнечу, яку я так часто відчував. Готуючись до цього турніру, всі п’ять років я відчував, що в моєму житті бракує чогось вельми важливого, – і скільки б кілометрів я не пробігав, які б тягарі не підважував і які б запальні промови знову і знову не прокручував у себе в голові, – ніщо не могло мені цього замінити. Але я вважав, що це всього лише питання часу і рано чи пізно «щось відсутнє» саме прокладе собі дорогу в моє життя. Зрештою, мені здавалося очевидним, що для перемоги в змаганнях слід докласти багато фізичних і душевних сил. А без перемоги на чемпіонаті годі було зазнати втіхи. Втіха була потрібна для щастя. Саме ця логіка керувала тоді моїми вчинками.

СКАЧАТЬ