Хай живе і процвітає Росія з Україною! Росіяни з українцями неподільні!. Сергей Борисович Александров-Снегирь
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Хай живе і процвітає Росія з Україною! Росіяни з українцями неподільні! - Сергей Борисович Александров-Снегирь страница 7
Название: Хай живе і процвітає Росія з Україною! Росіяни з українцями неподільні!
Автор: Сергей Борисович Александров-Снегирь
Издательство: Издательские решения
Жанр: Приключения: прочее
isbn: 9785449001641
isbn:
Вилазив погрітися біля багаття «вогняною водою» і знову в забій…
І мій спортивний азарт був винагороджений!
Ми почали підйом цих шматків наверх. Потім погрузили в причіп і відвезли куди треба… А що було потім, я розповім пізніше!
Строк позовної давності ще не минув! Але якщо б не «розчленований» бронзовий імператор, не бачити мені стартового капіталу як своїх вух! А так – виринув і реально піднявся! Від душі!
А то б зараз останній хрін без солі доїдав! І імператора підняв!
А «Копчений» тепер власник металургійного комбінату…
Кому потрібні рейки? Підженемо!
1997 рік
Буйок з ріжками
…«Гойдається на море буй…
…До нього пливе якийсь …дядько…
…Він довго плавав у буя…
…Але не знайшов там …ні… кого»…
Цього літа я був на практиці на Чорному морі, між Геленджик і Новоросійськом.
І ось, як-то у вихідний катаюся в бухті на водному велосипеді з подругою… Велосипед взяв напрокат на пляжі.
Сонце засліплює, відбиваючись від морської поверхні. Вода – смарагдова! Дівчина – в самий раз!… Все по розуму!…
…І потрібно!…
Ми катаємося. Я педалі кручу, кручу зі скрипом. Швидкість невелика, особливо проти хвилі важко йти…
Як кінь педальний!
Раптом бачу: якісь хлопчаки, теж на водному велосипеді, наблизилися до іржавої-прержавому буйка з ріжками, порослому мідіями… І буйок до того ж весь у водоростях заплутаний!…
Пацани плавали біля буйка і вже хотіли залізти на нього і пригнати до берега…
І тут у мене всередині все похололо!…
Це була глибоководна магнітна міна, яка з часів війни закріплена на тросі стирчала у воді. Вона призначалася для великих суден і субмарин. А тут після шторму іржавий трос обірвався!…
Я закричав хлопцям, щоб вони негайно відпливли від цього смертоносного «кульки» і терміново відправив їх з моєю подругою на берег, викликати саперів з порту.
А сам повернувся охороняти небезпечну зону, щоб яке-небудь судно не наблизилося і не вибухнуло.
Сапери прибули на катері години через два. Я, звичайно, запарився без води на цьому водному велосипеді. Вітром мене і бомбу віднесло на кілометр в море. Сапери висловили мені подяку за цей «буйок з ріжками».
Вони відтягли його на глибину, подалі від берега, де і підірвали його.
Від вибуху піднявся водяний стовпчик метрів на сто, а хвилі пішли метра в три заввишки, як маленьке цунамі! Але ми це все вже спостерігали з берега. Задоволені й щасливі!
З тих пір я відзначаю цей день як свій другий День Народження!
Орден мені ніхто не дав. Ну, гаразд!… Лише б не було війни!
Коли я отямився, що потрібно здавати взятий напрокат СКАЧАТЬ