Хай живе і процвітає Росія з Україною! Росіяни з українцями неподільні!. Сергей Борисович Александров-Снегирь

Чтение книги онлайн.

      Я з дівчиною-фельдшером приїхав в квартирку, куди нас викликав трохи підозрілий тип.

      Він вів нас від ліфта до пацієнта в кімнату. У коридорі ми почули як у сусідній кімнаті хтось скрипить ліжком і видає аморальні зойки… Крики войовничого підараси… Моя цікава фельдшер заглянула в сусідню кімнату і отетеріла від жаху:

      – Доктор! Там мужик мужика пялит!!!

      – Не відволікайся! Тобі сказано йти до пацієнта! Вказали кімнату!

      Так і не ухиляйся від маршруту! Якщо не хочеш проблем! – заспокоїв я її.

      В наступну добу ми приїхали до іншого педерасту у зв'язку з суїцидальним отруєнням таблетками в суміші з алкоголем. Після сварки з «другом», він наковтався транквілізаторів та нейролептиків, прописаних йому по основному захворюванню.

      На столі лежала записка з суїцидальним змістом:

      – Я всю ніч ридав! Як ти міг так вчинити? Противний! Йду від тебе назавжди!

      Більше у тебе друга немає!

      А його «друг», викликав нас в квартиру, змінив йому – пішов у нічний підор-клуб"Мавпи», де регулярно тусується столичний шоу-бізнес.

      Ну, ми цього кинутого «голкотерапією» і нашатирем оживили, зоб йому промили гумової кишкою.

      Поїхали лікуватися в психосоматику. По дорозі врятований педикатор продовжував ридати хрипким фальцетом. Моя фельдшер намагалася його втішити і заспокоїти.

      Але він тільки розлютився:

      – Та що ти знаєш про справжнє кохання? Ти… трехстволка! – роздратовано поясничал врятований дірявий. – Просто ти ще не зустріла справжнього Мужика!

      Наївний педикатор навіть не підозрював, що у дівчини вже троє дітей!