Собака на сіні (збірник). Лопе де Вега

Чтение книги онлайн.

      То, Фрондосо, по містах

      люблять висловиться м’якше;

      та бринять слова й інакше

      у неввічливих устах,

      бо не вміють простаки

      бути ґречними надміру.

      А які ж вони, к приміру?

      Все говорять навпаки:

      хто поважний – то нудний,

      хто правдивий – то нескромний,

      а хто щирий – безсоромний,

      а хто щедрий – навісний,

      той, хто радить, – то влазливий,

      той, хто ганить, – лютий звір,

      хто побожний – лицемір,

      хто увічливий – лестивий,

      хто терплячий – то боюн,

      хто поблажливий – макуха,

      а хто строгий – то катюга,

      хто заслужений – везун,

      хто нещасний – винен сам,

      той, хто смирний, – то єхидний,

      той, хто вірний, – жалюгідний,

      хто одвертий – просто хам,

      чесна дівчина – дурна,

      чесна й гарна – ідіотка,

      і шерепа, і девотка…

      Та доволі. Річ ясна.

      Сатана! Авжеж, доволі.

      Я вже й вуха розпустив.

      Добрий піп тебе хрестив,

      як я бачу, не без солі[13].

      Ви, як я не помиляюсь,

      сперечалися всі три?

      Ось послухай…

      Говори.

      На твій присуд я звіряюсь.

      Щоб вернути згоду й мир,

      справу вирішим ми спільно.

      Тільки вислухай нас пильно.

      Та про що ж таки ваш спір?

      Я й Баррільдо проти Менго…

      Що ж він каже?

      Заперечить

      хоче очевидні речі.

      Ні, я знаю достеменно:

      саме так воно і є.

      Тобто?

      Що нема кохання!

      Це СКАЧАТЬ