Полювання на дрохв. Петро Лущик

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Мері. Тому раджу вам не перечити мені. Я поговорю з Мері, а потім вже з тобою.

      Зображення на моніторі змінилося. Появилася Північна Америка.

      – Тед!

      – Мері! Слава Богу, ти жива! Як ти?

      – Все в порядку. А ти?

      – Також. Мері, я хотів тобі вже давно сказати, ще в Лондоні. Ти пам’ятаєш нашу першу ніч?

      – Пам’ятаю.

      Видно, телефон у дівчини вирвали, тому що знову заговорив чоловічий голос.

      – Досить! – сказав він. – Поговорите потім. А зараз, де банкнота?

      – Я вже говорив вам: її у мене немає. Вона в Шотландії.

      – Комірка і код?

      На екрані виник район Монреалю.

      – Залізничний вокзал Единбурга. Комірка 817.

      – А код?

      Комп’ютер видав район озера Сент-Франсіс.

      – А яку ви можете дати гарантію, що я побачу Мері?

      – Ми ж довіряємо один одному!

      Зображення на екрані різко пішло вниз і зупинилося на невеликому будиночку. Серед присутніх пройшов легкий шум. Боб помахом руки зупинив товаришів.

      – Давай домовимось так, – сказав Тед. – Ваша людина летить в Единбург. Вона знає вокзал і комірку. Післязавтра зранку ви говорите, де Мері, я вам кажу код.

      – Чому аж післязавтра?

      – А раніше він не добереться до Единбурга.

      – Де тебе знайти? – поцікавився голос. – Звідки ти дзвониш?

      – Вважай, що я знаходжуся поруч тебе, – сказав Тед і відключив телефон.

      15

      – Ну, хлопче, ти даєш! – вигукнув Боб. – На грані фолу.

      – А з ними інакше і не можна.

      – Ми маємо тридцять годин, – нагадав Клод.

      – Де цей будинок? – Тед показав на монітор.

      – Ми знаємо, де це. Поблизу озера. Це кемпінг Денні Берера. Тепер вони у наших руках.

      До протягнув Теду банку з пивом.

      – Підкріпися.

      Стрепет відкрив пиво. Інші зробили те саме.

      – Що це таке? – запитав Тед, звернувшись до Клода. – Як це ти зробив?

      – Вирахував, звідки дзвонили? – перепитав Клод. – Використав американський військовий супутник-розвідник.

      – ???

      – Не дивуйся. Треба лише зламати код, а решта вже не проблема.

      – А як же військове відомство?

      – Та не переживай ти! Нічого з ними не станеться! Не збідніють. Так половина хакерів поступає.

      Тед сидів серед людей, з якими познайомився лише сьогодні, і думав, що йому знову пощастило. Ця четвірка, яка неначе зійшла з архівних кадрів шістдесятих років і яка всім своїм виглядом кидала виклик «добропорядному» суспільству, виявилася напрочуд хорошою дружною командою. Вони не роздумуючи згодилися допомогти мимовільному знайомому. Хоча ні. Вони все продумали. Ось яка організація! Навіть військовий супутник підключили! Цікаво, якої важливої інформації не дорахувалися військові США?

      Ця СКАЧАТЬ