Проект «Україна». Австрійська Галичина. Отсутствует
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Проект «Україна». Австрійська Галичина - Отсутствует страница 30
Название: Проект «Україна». Австрійська Галичина
Автор: Отсутствует
Издательство: Фолио
Жанр: История
isbn: 978-966-03-7612-0
isbn:
Згідно з новими змінами до парламентського виборчого законодавства від 14 червня 1896 р. у сільських громадах запроваджувалась додаткова V курія загального голосування з прямими виборами. У ІV курії сільських громад активне та пасивне виборче право надавалось усім платникам податків, проте зберігалося двоступеневе голосування. Розподіл мандатів між куріями в Галичині виглядав так: І курія великої земельної власності – 20, ІІ курія торгово-промислових палат – 3, ІІІ курія міст – 13, ІV курія – 27, V курія – 15. Водночас було запроваджено правила для укладення виборчих списків, виписано процедуру формування складу виборчих комісій, конкретизовано вимоги щодо оформлення виборчої документації, уточнено процедуру голосування[58]. 5 грудня 1896 р. для виборців у ІІІ та ІV куріях запроваджувався майновий ценз у розмірі 4 гульденів[59]. У 1897 р. знову вносилися зміни до структури виборчих округів Галичини.
У якості компенсації Галицькому сейму за втрату права делегувати своїх представників до складу Державної ради 10 травня 1873 р. були внесені зміни до крайового статуту, які закріпили правові передумови діяльності сеймових комітетів. Вони створювалися для виконання певного завдання чи підготовки необхідного законопроекту. Діяльність комітетів припинялася внаслідок виконання ними поставленого завдання або закінчення 6-річної каденції крайового представницького органу[60].
Завдяки законодавчо закріпленим (т. зв. «білим») виборчим технологіям українці у Галицькому сеймі також залишалися невідповідно представленими до чисельності їх спільноти.
Таблиця 4
На відміну від парламентського виборчого законодавства, крайовий виборчий порядок для Галичини практично не зазнавав суттєвих демократизаційних змін, бо встановлений у 1861 р. рівень майнового цензу зберігався. З 30 січня 1890 р. до виборів у курях міських та сільських громад поза майновим цензом допускалися особи за визначеною професійною кваліфікацією: дипломовані техніки та кандидати на нотаріуси[63].
Періодично збільшувалася кількість мандатів у міській курії, що свідчило про зростання питомої ваги міст з огляду на активність урбанізаційних процесів та темпи розвитку підприємництва. Так, 23 травня 1896 р. склад Галицького сейму було розширено до 154 осіб, з них: 10 вірилістів та 144 обраних послів: І курія великої земельної власності – 44; ІІ курія міст та торгово-промислових палат – 26; ІІІ курія сільських громад – 74[64]. Додаткові 3 мандати припадали на два найбільші міста краю. У підсумку Львів здобув 6, Краків – 4, а решта міст зберегли по 1 мандату[65].
За змінами до Крайового статуту для Галичини від 18 березня 1900 р. відбулося зниження вікового цензу до 24 років та збільшення складу Галицького сейму до 161 посла: 12 вірилістів[66] та 149 обраних послів: І курія великої земельної власності – 44; ІІ курія міст – 28; ІІІ СКАЧАТЬ
Gesetz vom 14. Juni 1896, wodurch die Reichsrathswahlordnung abgeändert, beziehungsweise ergänzt wird // R. G. Bl. – Jahrgang 1896. – Stück LXIV. – Nr. 169. – S. 530–536.
Gesetzvom 5. Dezember 1896, betreffend die Abänderung des §. 9 der Reichsrathswahlordnung vom 2. April 1873, beziehungsweise vom 4. October 1882 // R. G. Bl. – Jahrgang 1896. – Stück LXХХVІІ. – Nr. 226. – S. 747.
Gesetz vom 10. Mai 1873, für das Königreich Galizien und Lodomerien mit dem Großherzogsthume Krakau, womit der Absatz lit. b des § 35 des Landesstatutes abgeändert wird // L. G. Bl. – Jahrgang 1873. – Stück XXVII. – Nr. 248. – S. 178–179.
Wenedikter R. Die Karpatenländer. In: Nationalitätenrecht des alten Österreichs / (Hg.) K. Hugelmann. – Wien – Leipzig, 1984. – S. 713; Staruch B. Der Kampf der galizischen Ukrainer… – S. 91.; Binder H. Parteiwesen und Parteibegriff… – S. 239.
Кількість українських мандатів подано з врахуванням 3-х вірилістів від вищого греко-католицького духовенства.
Gesetz vom 30. Jänner 1900, betreffend eine Zusatzbestimmung zu der Landtags-Wahlordnung vom 26. Februar 1861 R. G. Bl. Nr. 20, für das Königreich Galizien und Lodomerien sammt dem Großherzogthume Krakau // L. G. Bl. – Jahrgang 1890. – Stück IV. – Nr. 22. – S. 96–98.
Gesetz vom 23. Mai 1896 für das Königreich Galizien und Lodomerien mit dem Großherzogsthume Krakau, womit § 3 des Landesordnung vom 26. Februar 1861 abgeändert wird // L. G. Bl. – Jahrgang 1896. – Stück I. – Nr. 32. – S. 152–153.
Gesetz vom 23. Mai 1896 für das Königreich Galizien und Lodomerien mit dem Großherzogsthume Krakau, womit § 3 der Landtagswahlordnung vom 26. Februar 1861 abgeändert wird // L. G. Bl. – Jahrgang 1896. – Stück I. – Nr. 33. – S. 153–154.
Нові вірильні мандати посіли ще президент Академії мистецтв у Кракові та ректор Львівської політехнічної школи.