Кінець зміни. Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ От поміркуй. Якби Холлі не знайшла цю штуку – і то суто випадково, – вона б там так і залишилася. Ви ж, друзі мої, не збиралися обшукувати будинок.

      – Ви б, мабуть, економці також телефонувати не стали, – каже Холлі, і, хоча вона ще не підводить очей, у її голосі з’являється метал.

      Ходжесові приємно це чути.

      – Ми б у свій час відшукали б ту Елдерсон, – каже Іззі, але погляд її оксамитових сірих очей рухається вгору й ліворуч. Класична ознака брехні – і Ходжес одразу бачить: вони з Пітом навіть не говорили ще про економку, хоча, мабуть, колись би й заговорили. Піт Гантлі, можливо, й сумлінний робітничок, а такі зазвичай є ретельними, цього в них не відняти. – Якщо на цьому ґаджеті колись і були відбитки пальців, – каже Іззі, – то їх уже там нема. Можна з ними попрощатися.

      Холлі щось ледь чутно шепоче, і Ходжес згадує, що коли вони вперше зустрілися (він тоді абсолютно недооцінював її), то думав про неї як про бурмотливу Холлі. Іззі нахиляється, очі в неї стають зовсім не оксамитовими:

      – Що ти сказала?

      – Вона сказала, що це – дурниці, – відповідає Ходжес, добре зрозумівши, що колега вжила слово «ідіотизм». – І вона має рацію. Ця штука була між бильцем крісла Еллертон і подушкою. То будь-які відбитки там вже розмазалися б, ви це розумієте. А ви збиралися обшукати весь будинок?

      – Мабуть, – дещо кислим тоном відповідає Іззі. – Залежно від результатів експертизи.

      Крім спальні Мартіни Стовер і ванної, ніяких свідчень для судово-медичної експертизи ніде не бралося. Усі, Іззі в тому числі, це знають, і Ходжесові немає чого пояснювати чи уточнювати з цього приводу.

      – Розслабся, – звертається Піт до Ізабель. – Я запросив Керміта і Холлі туди, ти погодилася.

      – Ну я ж не знала, що вони звідти винесуть…

      Вона замислюється. Ходжес із цікавістю чекає, чим же вона закінчить. Невже скаже: «…речовий доказ»? Речовий доказ чого? Згубної пристрасті до комп’ютерних пасьянсів, «сердитих пташок» і «жабок»?

      – … Власність місіс Еллертон, – незграбно завершує вона.

      – Ну так, зараз ви зрозуміли, – каже Ходжес. – Можемо рухатися далі? Може, поговоримо про чоловіка, який вручив покійній цю штуку в супермаркеті, стверджуючи, що йому потрібні відгуки користувача про ґаджет, який уже знято з виробництва?

      – А також про чоловіка, який за ними стежив, – додала Холлі, не підводячи очей. – У бінокль із другого боку вулиці.

      Старий колега Ходжеса показує на пакет із кришечкою від лінзи:

      – Я спробую зняти відбитки пальців, але особливої надії не маю, Керм. Ти ж знаєш, як такі кришечки чіпляють і знімають.

      – Атож, – каже Ходжес, – за краї. І там у гаражі був такий зусман, пару з рота видно. Той, напевне, й рукавичок не знімав.

      – Той, який у супермаркеті, скоріш за все, за якоюсь схемою працював, – мовила Іззі. – Пахне цим. Мабуть, прийшов через тиждень, спробував переконати її, що, взявши СКАЧАТЬ