Кінець зміни. Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ близько до істини – але в хірургії в Кайнера вона працювала років із десять тому: подавала ножиці, ретрактори, вату. Вона проходила шеститижневі курси з мікрохірургії – сімдесят відсотків за неї сплатила лікарня, – але їй було не дуже цікаво. Чи просто вона так казала: насправді їй було страшно не скласти. Але лікар має рацію: за кращих своїх часів вона була дуже швидка.

      Бабіно натискає кнопку у верхній частині пристрою. Медсестра витягає шию і дивиться. Екран загоряється, на ньому висвічуються слова: «Вас вітає Zappit!» Далі на екрані з’являються всілякі іконки. Мабуть, ігри, думає вона. Він проводить по екрану пальцем раз, другий, а тоді наказує медсестрі стати поряд. Вона вагається; він посміхається. Може, це він хотів по-доброму запросити її, але жінка злякалася. Бо в очах його зовсім нічого немає – взагалі якийсь нелюдський вираз.

      – Підходьте, сестро. Я не кусаюся. Кусатись не кусається. А якщо все-таки?…

      Усе ж вона робить крок до нього, щоб бачити екран, де туди-сюди плавають екзотичні рибки. Коли вони ворушать хвостиками, вгору йдуть бульбашки. Грає якась наче знайома мелодійка.

      – Бачите? Оце називається «Риболовля».

      – Т-так…

      А подумки: «Він справді з глузду з’їхав. У нього від надміру роботи якийсь нервовий зрив…»

      – Якщо ви торкнетеся екрану внизу, почнеться гра і зміниться музика, але мені потрібно від вас не це. Вам потрібно тільки демо. Видивляйтеся рожевих рибок. Вони з’являються нечасто, але плавають швидко, то будьте уважні. Не зводьте очей з екрану.

      – Докторе Бабіно, чи з вами все гаразд?

      Це її голос, тільки звучить він немовби зовсім здалеку. Він не відповідає, просто дивиться на екран. Скапеллі теж дивиться. Рибки цікаві. І музика наче гіпнотизує. Раптом екран зблискує синім. Вона моргає, і ось уже рибки повернулися. Плавають туди-сюди. Ворушать хвостиками й здіймають хмари бульбашок.

      – Щойно побачите рожеву рибку, тицніть у неї пальцем, і з’явиться цифра. Дев’ять рибок, дев’ять цифр. Тоді у вас буде все, що треба, – і це залишиться між нами. Розумієте? Вона думає спитати його, чи треба ті цифри записувати – чи просто запам’ятовувати, але це видається занадто складним, і вона просто каже: «Так».

      – Добре. – Він дає їй ґаджет. – Дев’ять рибок, дев’ять цифр. Але тільки рожеві, не забудьте.

      Скапеллі дивиться на екран, де плавають рибки: червоні й зелені, зелені й сині, сині й жовті. Вони пливуть у ліву частину прямокутного екрану, а потім у праву. У праву, а потім у ліву.

      Ліворуч, праворуч. Праворуч, ліворуч. Одні вище, другі нижче.

      А де ж рожеві? Їй потрібно ловити рожевих, і, коли вона торкнеться дев’ятьох таких, усе залишиться позаду.

      Краєм ока вона помічає, що Бабіно застібає свою валізу. Бере її й виходить із кімнати. Іде геть. Це не важливо. Її справа: зловити тих рожевих рибок – і все залишиться позаду. Екран загоряється синім світлом – і знову з’являються рибки. Плавають зліва направо, справа наліво. Грає пісенька: «Де море, де море красиве, де море, де море красиве, СКАЧАТЬ