Длинная дорога. Стихи. Невыдуманные рассказы. Владимир Царейкин

Чтение книги онлайн.

      І чого шукать причину,

      Ніде правди діти,

      Загубили Україну

      Її рідні діти.

      Вся в нітратах земля бідна,

      Що їх годувала,

      Навіть мова своя рідна

      Непотрібна стала.

      На землі цій українці

      Сторіччями жили

      І загарбників-чужинців

      Не раз вони били.

      Кайданів тоді не знала

      Батьківщина-мати,

      А нащадки за шмат сала

      Згодні плазувати.

      І велика чорна хмара

      Сонце закриває,

      Темна ніч, як божа кара,

      Їй кінця немає.

      Але зовні непомітні

      Сили знов зростають,

      Наче ріки, що у квітні

      Кригу розривають.

      І замучений бідою

      Знов народ повстане,

      Він могутньою рукою

      Розірве кайдани.

      В боротьбі святій здобудуть

      Волю українці,

      Росіяни поруч будуть,

      Євреї і німці.

      Правда кривду переможе,

      Скінчиться неволя,

      Україні знову, може,

      Посміхнеться доля!