Брида. Пауло Коельйо

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ навіть за таких обставин у книгарні завжди повно людей. Брида наслухалася про неї чимало, тому дістала адресу у викладача курсу астральних подорожей, який відвідувала. Одного вечора, після роботи, пішла туди й була зачарована книжками й атмосферою, що там панувала.

      Згодом вона завжди, коли мала вільний час, ходила туди подивитися на книжки – лише подивитися, бо всі вони були завезені з-за кордону й дуже дорогі. Вона мала звичай гортати їх одну за одною, роздивляючись малюнки та символи, які знаходила в окремих томах, й інтуїтивно відчуваючи, як пульсує все це знання. Вона стала набагато обережнішою після досвіду, пережитого з Магом. Іноді вона навіть дорікала собі за те, що наважується прилучатися лише до того знання, яке могла зрозуміти. Відчувала, що втрачає щось дуже важливе в цьому житті, що в такий спосіб її досвід весь час повторюватиметься. Але їй бракувало мужності змінитися. Їй треба було знати той шлях, яким вона йде; тепер, коли вона пізнала Темну Ніч, вона знала, що не хоче просуватися вперед, заглиблюючись у неї.

      І хоч не раз вона бувала дуже невдоволена собою, не вважала можливим вийти за власні межі.

      Спілкуватися з книжками було набагато безпечніше. На полицях стояли перевидання трактатів, написаних сотні років тому, – мало хто наважувався сказати щось нове в цій галузі. І, здавалося, таємне знання всміхається з цих сторінок, далеке й відсутнє, глузуючи з людей, що марно намагаються нарешті відкрити його з кожним наступним поколінням.

      Але Брида приходила до книгарні не тільки через книжки: вона спостерігала за тими, хто регулярно її відвідував. Іноді вона лише вдавала, ніби гортає трактати алхіміків, тоді як її погляд ковзав по людях, – чоловіках і жінках, здебільшого старших від неї, – які знали, чого їм треба, й завжди підходили до однієї й тієї самої полиці. Вона намагалася уявити собі, які вони у своєму приватному житті. Іноді вони здавалися їй мудрими, спроможними розбудити в собі силу або могутність, недосяжну для простих смертних. Іншого разу вона бачила в них людей, що впали в розпач і намагаються знайти відповіді, які забули багато років тому й без яких життя для кожної людини втрачає сенс.

      Вона також помітила, що постійні покупці ніколи не пропускали нагоди погомоніти з книгарем. Вони говорили з ним про дивні речі, такі як місячні фази, властивості каменів, про те, як слід правильно вимовляти ритуальні слова.

      Одного вечора Брида набралася духу, щоб зробити те саме. Вона поверталася з роботи, де все у неї складалося якнайкраще. Сьогодні їй щастило – і треба було це використати.

      – Я знаю, що існують таємні товариства, – сказала вона.

      У її уявленні це був добрий початок для розмови. Вона щось «знає».

      Але книгар лише підвів голову від рахунків, які саме переглядав, і скинув на дівчину здивованим поглядом.

      – Я зустрічалася з Магом у лісі біля Фолька, – сказала Брида, вже напівспантеличена, бо не знала, як продовжити розмову. – Він розповів мені про Темну Ніч. Він також пояснив, що на дорозі, яка веде до мудрості, не слід боятися помилок.

      Вона СКАЧАТЬ