Адюльтер. Пауло Коельйо

Чтение книги онлайн.

      Сидячи в позі лотоса із запаленим ладаном під музику, нестерпно схожу на ту, яку ми зазвичай чуємо в ліфтах, я починаю «медитацію». Минув певний час відтоді, як мені порадили спробувати. Це сталося тоді, коли помітили, що я перебуваю в напруженому стані. (Я справді перебувала в такому стані, але це було краще, аніж та цілковита незацікавленість у житті, яку я відчуваю тепер.)

      – Скаламучення розуму турбуватимуть вас. Але не зважайте на них. Погоджуйтеся з думками, які виникатимуть у вас. Не суперечте їм.

      Чудово, саме це я й роблю. Відсуваю подалі від себе токсичні емоції, такі як гордість, розчарування, ревнощі, невдячність, марнота. Заповнюю цей простір смиренням, вдячністю, розумінням, совістю і грацією.

      Думаю про те, що їм більше цукру, аніж мусила б, і це шкодить моєму здоров’ю та моїй духовності.

      Відвертаюся від темряви та розпачу і кличу сили добра та світла.

      Згадую всі подробиці обіду з Жакобом.

      Співаю мантру разом з іншими учнями.

      Запитую себе, чи правду повідомив мені головний редактор. Чи правда, що Жакоб зраджує дружину? Чи можна шантажувати його?

      Учителька просить, щоб ми уявили навколо себе арматуру світла.

      – Ми щодня повинні мати певність у тому, що ця арматура захистить нас від небезпек, щоб ми не були прив’язані до дуальності існування. Нам треба шукати серединну дорогу, де немає ані радості, ані страждання, а є лише глибокий мир.

      Починаю розуміти, чому мені так бракує занять із йоги. Дуальність існування? Серединна дорога? Це для мене так само неприродно, як підтримувати холестерин в організмі на рівні сімдесят, чого від мене вимагає мій лікар.

      Образ арматури тримається лише кілька секунд, після чого розпадається на тисячу клаптиків і змінюється на абсолютну впевненість у тому, що Жакоб утішається з кожною симпатичною жінкою, яка йому трапиться. І яка мені, зрештою, різниця?

      Вправи тривають. Змінюємо позу, й учителька наполягає, як і зазвичай на заняттях, щоб ми бодай на кілька секунд «очистили розум».

      Очищення розуму – це те, чого я найбільше боюся і що весь час мене супроводжує. Якби вона знала, чого просить… Але не мені оцінювати техніку, що існує вже сотні років.

      Що я тут роблю?

      Я знаю: знімаю стрес.