Кобзар. Вперше зі щоденником автора. Тарас Шевченко
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Кобзар. Вперше зі щоденником автора - Тарас Шевченко страница 106

СКАЧАТЬ Канів по Дніпрові.

      А ми з матір’ю сиділи

      На горі в діброві.

      Я плакала; я не знаю,

      Чи їсти хотілось?

      Чи, може, що в маленької

      На той час боліло?

      Мене мати забавляла,

      На Дніпр поглядала;

      I галеру золотую

      Мені показала,

      Мов будинок. А в галері

      Князі, і всі сили,

      Воєводи… і меж ними

      Цариця сиділа.

      Я глянула, усміхнулась…

      Та й духу не стало!

      Й мати вмерла, в одній ямі

      Обох поховали!

      От за що, мої сестриці,

      Я тепер караюсь,

      За що мене на митарство

      Й досі не пускають.

      Чи я знала, ще сповита,

      Що тая цариця —

      Лютий ворог України,

      Голодна вовчиця!..

      Скажіте, сестриці?

      «Смеркається. Полетимо

      Ночувати в Чуту.

      Як що буде робитися,

      Відтіль буде чути».

      Схопилися, білесенькі,

      І в ліс полетіли,

      І вкупочці на дубочку

      Ночувати сіли.

      Три ворóни

1

      Крав! Крав! Крав!

      Крав Богдан крам,

      Та повіз у Київ,

      Та продав злодіям

      Той крам, що накрав.

2

      Я в Парижі була

      Та три злота з Радзивілом

      Та Потоцьким пропила.

3

      Через мост идет черт,

      А коза по воде:

      Быть беде. Быть беде.

      Отак кричали і летіли

      Ворóни з трьох сторон, і сіли

      На маякý, що на горі

      Посеред лісу, усі три.

      Мов на мороз, понадувались,

      Одна на другу позирали,

      Неначе три сестри старі,

      Що дівували, дівували,

      Аж поки мохом поросли.

1

      Оце тобі, а це тобі.

      Я оце літала

      Аж у Сибір та в одного

      Декабриста вкрала

      Тро[хи] жовчі. От, бачите,

      Й є чим розговіться!

      Ну, а в твоїй Московщині

      Є чим поживиться?

      Чи чортма й тепер нічого?

3

      Э… сестрица, много:

      Три указа накаркала

      На одну дорогу…

1

      На яку це? На ковану?

      Ну, вже наробила…

3

      Да шесть тысяч в одной версте

      Душ передушила…

1

      Та не бреши, бо тілько п’ять.

      Та й то з фоном Корфом.

      Ще й чваниться, показує

      На чужу роботу!

      Капусниця! закурена…

      А ви, мості-пані?

      Бенкетуєте в Парижі,

      Поганці погані!

      Що розлили з річку крові

      Та в Сибір загнали

      Свою шляхту, то вже й годі,

      Уже й запишались.

      Ач, яка вельможна пава…

2 і 3

      А ти що зробила?

1

      А дзуськи вам питать мене!

      Ви ще й не родились,

      Як я отут шинкувала

      Та кров розливала!

      Дивись, які! Карамзіна,

      Бачиш, прочитали!

      Та СКАЧАТЬ